Сергій Підкаура більше двадцяти років грає в групі The ВЙО, співпрацює з Наталією Могилевською та пише пісні для українських артистів. Час від часу Підкаура випускає сольні композиції, і в ефірі "Радіо Промінь" ексклюзивно презентував свій сольний сингл Blonda, а також розповів про співпрацю з іншими артистами.
"Мої пісні, як діти, – чим краще ти її прилаштуєш, тим більше вона тебе радуватиме"
Дмитро Захарченко: Ми сьогодні презентуватимемо твій сольний сингл Blonda, але коли ти слухав свою пісню "Плачу і сміюся" у виконанні TAYANNA, я бачив твою щирість у тому, що тобі дійсно приємно чути, що твоя пісня лунає із чужих вуст.
Сергій Підкаура: Я це називаю "виконана місія". З точки зору того, що ти написав пісню, придумав її, і потім інша людина, артист, виконала її. В мене до цього особливий є інтерес, бо коли запитують, яка з твоїх пісень твоя найулюбленіша, я відповідаю, що пісні мої, як діти, – чим краще ти її прилаштуєш, тим більше вона тебе радуватиме. Не в стіл, а відомим артистам, не обов’язково відомим, а головне, що люди до цього також долучилися. Як каже один мій знайомий: "Поважай людей, які витрачають свій час на те, що ти робиш". Тому я до цього дуже тонко ставлюся.
Якщо пісні – твої діти, то тебе можна вважати багатодітним батьком.
Є батьки набагато багатодітніші. Але якщо всі мої гойкнуть, то буду щасливий, але хочу ще.
До теми співтворчості також ще повернемося, але сьогодні найпершим приводом є те, що ти завітав як сольний артист з піснею Blonda. Хто така ця блонда?
Шанувальники моєї творчості знають, що у мене фантомні образи. Вони збірні. Це не конкретна людина. Це звичайна білявка, яку ми бачимо на вулицях міста кожного дня, можливо, це ваша сусідка, можливо, ваш офісний працівник. Це просто про дівчат. Я просто дозволив собі їх так трішки ніжно назвати, бо, може, для когось кусається слово "блонда". Це, скоріше за все, полтавський діалект, це пов’язано з любов’ю. Тому це просто пісня, яка присвячується усім білявкам, в яких логіка – генератор випадкових чисел. Це я загнув, але ніжності більше, сто відсотків. Отака в мене Blonda вийшла.
Чому не брюнетка?
Я боюся брюнеток трохи. Мені здається, що вони відразу виведуть мене на чисту воду. Глянуть в ці очі і скажуть: "Ніякої конкретики, Підкаура". І підуть з іншим. А блонди – мені здається, в мене більше шансів їх зачарувати.
Підхід для написання власних пісень такий же, як і для написання пісень для когось? Чи для тебе не має значення, хто саме їх виконуватиме?
Дякую за це запитання, бо впродовж усієї моєї кар’єри це вперше мене запитують про це. Бо я ніколи спеціально під когось не придумую. Я можу після зустрічі надихнутися. Я зустрічаюся з артистом, можемо кілька годин просто сидіти спілкуватися. Він може мене надихнути і я щось придумаю, але, як показує практика, нічого з цього не виходить. А от коли приходить натхнення, то беру гітару, олівця, аркуш паперу, і щось собі сиджу пишу. І потім вже відчуваю, що цій людині можу запропонувати цю пісню.
Якщо говорити, наприклад, про TAYANNA: як відбувається з такою артисткою співпраця?
Я емпат. Пишу вірші, пишу музику. І тому я дуже тонко це відчуваю. І уявляю, як би цю пісню міг виконати той чи інший артист. Я вже десь в космосі відчиняю цей портал, бо це теж дуже важливо, що ти думаєш і як до цього ставишся. А з Таянною я давно знайомий і дуже зачарований нею як співачкою, як людиною. Я просто скинув їй смс і написав, що в мене є пісня для тебе, послухай. І скажу вам чесно, на 75-80% я розумів, що вона їй сподобається. Бо є таке слово "віра". Я розумів, що це пісня для неї, вона повинна її виконати. І так сталося. Вона послухала і сказала: "Ти знаєш, хлопцем написана пісня про дівчину, жінку, дівоча пісня – в тебе так це вийшло". І вона її зробила бомбово, що я просто дуже щасливий. Я їй так і сказав, що постійно буду дякувати, що ти так круто її заспівала. І зараз у нас в розробці ще кілька робіт, але це поки що таємниця.
Від чого залежить регулярність виходу твоїх пісень як сольного виконавця?
Насправді я дуже сильно завинив перед своїми шанувальниками, бо лінивий. Я людина настрою і, напевно, від цього багато чого залежить.
Не страждаєш від цього?
Страждаю, бо емпат і розумію, що мені треба більш дозовано ставитися до таких моментів, як перейматися кимось чи чимось. В мене від цього пісні виходять, але іноді треба мати силу повернутися із цього образу, а не постійно у ньому бути. Але я щасливий, все good.
"Скоро нас за великі гроші заводитимуть на концерти і показуватимуть живі інструменти"
Під твоєю піснею Jesus я натрапив на коментарі, що вона з присмаком 90-х. І мені цікаво, як змінилася музика з тих часів?
Нещодавно якраз говорив про це з друзями. В мене є товариш Олег, до якого я прислухаюся, і я в нього запитав. Він відповів: "Ти знаєш, Сергію, просто стало багато всього, мінус в цьому, що саме поняття пісні трішки зменшили". І зараз, якщо раніше ми сміялися, що треба хвилину для того, щоб здивувати людей, потім тридцять секунд, зараз, мені здається, п'ятнадцять секунд дається, але й це не важливо. І він мені сказав ще, що раніше вимоги були до чогось, бо не вистачало інформації, а зараз, якщо хочеш подивитися футбол, то включаєш телеканал "Футбол". От я люблю радіо в ютубі слухати. Якщо раніше були підбірки – електронна музика, блюз, рок. То зараз дивлюся – босанова ранішня, босанова із саксофоном, босанова без саксофону. На тобі блюз вечірній, на тобі блюз із дівчиною посидіти, на тобі блюз в автомобілі поїхати. Я цьому завжди радуюся, бо вибір – це завжди круто. Просто всього стало багато. Не хочу нікого образити, але особисто я трішки занепокоєний, тому що таке відчуття, що "музика з яйцями" почала втрачатися.
Дуже багато з’явилося такого, що я називаю "швидко, якісно, недорого". Але мої друзі мене заспокоюють, що в цьому немає нічого такого, це просто етапи для творчості різних колективів. Але я на сьомому небі від потенціалу нашої країни, я дивлюся, які у людей думки, як вони виглядають, мені дуже подобається, що відбувається у нас в країні з музикою. Це дуже круто, бо я різноманітний. Я дуже великий шанувальник електронної музики, але спокійно можу послухати і колектив, який топовий зараз. Тому на 70% я не переживаю, тому, що все good.
Змін стало дуже багато, а ти змінюєшся?
Запам’ятайте мої слова – скоро нас за великі гроші заводитимуть на концерти і показуватимуть живі інструменти. Суспільство до такої межі зараз з гаджетами натисло на музику, а потім знову буде таке відчуття, як відлига, і знову пісня на три куплети, знову інтро. Якщо чесно, то дуже ностальгую, бо я люблю концепт. Я люблю, коли вініл, коли на диску пісні, можливо, за цим я ностальгую. А так нормально, люди натискають собі, хай грають…
Ішов якось по вулиці, а попереду йшли хлопці років чотирнадцяти-шістнадцят. Коли їх обганяв, то почув, як один з них сказав: "Та ні, хлопці, якщо ми хочемо грати рок, то потрібні живі барабани". Це для мене була відповідь. Я зрозумів, що ці хлопці з гітарами натисли якусь кнопку на синтезаторі, вона пограла, вони із заплющеними очима повиступали і зрозуміли, що щось не те, треба таки живняк. Напевно, це я називаю "музика з яйцями", коли кожен удар по барабану і по струнах повинен бути не музичка якась, а круто.
Враховуючи те, що ти писав для багатьох музикантів хіти – і для Наталії Могилевської, і для TAYANNA та інших, – чому досі не існує твого сольного хіта, щоб ми чули його на такому ж рівні?
Цим треба займатися. Знаєте, є така в нас тема смішна – немає нічого веселішого і смішнішого, коли музиканти і творчі люди сидять на кухні, випивають якогось винця, відразу знімають кліп, відразу їдуть на концерти, відразу ж уявляють, як воно все буде. Але всім повинні займатися спеціальні люди. В мене немає такого штату людей. Я це ніколи собі не ставив за пріоритети, і тому наскільки я звертаю на це увагу, настільки воно і відбувається.
А з приводу пісень, мені здається "Завари, мені чаю, мала" – моя візитівка, але те, що вона не так сильно розкручена, теж нічого страшного. Ті, хто її знають, ті її знають. Коли в мене відбуваються концерти – я дуже хочу, щоб знову все це стало в своє русло, – то от коли до мене на концерт приходять люди, я радію тому, що вони знають всі мої пісні напам’ять. Мені дуже подобається, коли шанувальники так ставляться до творчості. І вони знають, що там у мене був перший куплет, а потім я його поміняв, що в мене буде там така пісня, а ось там така. І я дуже їх люблю за це.
