Уповноважений з санкційної політики Офісу президента України Владислав Власюк закликав ЄС до регуляції тіньового флоту Росії в Балтійському морі.
Про це Владислав Власюк повідомив у коментарі Суспільному.
Він наголосив, що Євросоюз вже застосовує операцію IRINIОперація IRINI – це військово-морська місія Євросоюзу в Середземному морі, запущена 1 квітня 2020 року. Вона спочатку була спрямована на контроль ембарго ООН на постачання зброї до Лівії, протидію контрабанді нафти і боротьбу з незаконною міграцією. для зупинки та огляду кораблів тіньового флоту Росії.
"Робота IRINI залишається активною, однак до останнього часу вона переважно обмежувалася спостереженням, радіоперевірками та інспекціями за згодою капітанів. Перехід до фізичних перевірок у ризикових випадках є логічним посиленням інструментарію, але все ще запізнілим відносно масштабів проблеми", — наголосив Владислав Власюк.
За його словами, окремі країни у північній Європі затримують судна російського тіньового флоту, але ЄС не проводить операцію з затримки цих кораблів, як у Середземному морі.
"Україна підтримує посилення практичних заходів і розраховує на подальше розширення обмежень щодо морських перевезень російської нафти та нафтопродуктів у межах ЄС", — наголосив Власюк.
8 червня висока представниця ЄС Кая Каллас зазначила, що ЄС запровадить санкції проти судноплавства Ірану та продовжить перевіряти судна тіньового флоту Росії в рамках операції IRINI.
Тіньовий флот Росії та міжнародні санкції
Росія створила тіньовий флот — мережу нафтових танкерів, які використовують для обходу міжнародних санкцій, запроваджених через її агресію проти України. Цей флот дозволяє Кремлю продовжувати експорт нафти, зокрема до Китаю та Індії, навіть після запровадження обмежень на імпорт російської нафти до ЄС.
За даними Головного управління розвідки Міноборони України, тіньовий флот РФ налічує понад тисячу танкерів, зокрема 238 суден, які активно залучені в обхід санкцій. Ці танкери часто змінюють прапори, відключають системи відстеження та працюють без належного страхування, що ускладнює їх виявлення та ідентифікацію.
Міжнародна спільнота активно реагує на цю проблему. Євросоюз неодноразово розширював санкційні списки, додаючи до них судна, пов'язані з тіньовим флотом. Наприклад, у 15-му пакеті санкцій ЄС додав ще кілька десятків суден, що залучені в нелегальному транспортуванні російської нафти.
Крім того, Австралія вперше запровадила санкції проти 60 суден тіньового флоту, а Канада оголосила про санкції проти понад 200 суден, які використовуються для обходу санкцій.
13 березня у Балтійському морі біля міста Треллеборг шведська берегова охорона та поліція піднялися на борт танкера Sea Owl I, який перебуває під санкціями ЄС. Судно підозрюють у плаванні під чужим прапором та можливих серйозних порушеннях безпеки. Російського командира танкера Sea Owl 1 взяли під варту, його підозрюють у використанні підробленого документа за обтяжувальних обставин.
