У парламенті Тайваню 19 травня опозиційні партії здійснили спробу оголосити імпічмент президентові Лаю Цінде, але не набрали голосів.
Як повідомляють The Straits Times та RTI, за відкликання президента проголосували 56 депутатів.
Для ухвалення рішення опозиції потрібно отримати підтримку щонайменше двох третин (76) парламентарів зі 113.
Законодавці від прокитайської партії "Гоміньдан" та Народної партії Тайваню (ТТП) розпочали процедуру імпічменту після того, як президент та прем'єр-міністр відмовилися підписати опозиційний законопроект про збільшення частки податкових надходжень до місцевих органів влади.
Перед голосуванням представники "Гоміньдану" звинуватили Лая у "некомпетентності" в зовнішній політиці і назвали "диктатором".
ST зазначає, що Лай та його Демократична прогресивна партія перебувають у протистоянні з двома опозиційними партіями з моменту його вступу на посаду у травні 2024 року.
Прем'єр-міністр Чо Чжон Тай 19 травня пообіцяв "продовжувати боротьбу за примирення та співіснування" з опозиційними партіями.
Але, як пише видання, розбіжності залишаються і ключовим питанням суперечки між урядом Лая та опозицією було те, скільки коштів витрачати на захист острова від потенційного нападу з боку Китаю.
14 травня опозиційні партії відхилили запропоновані урядом витрати в розмірі понад 39,5 млрд доларів США на критично важливу зброю, яка включала американське озброєння, закуплені всередині країни безпілотники та інші боєприпаси.
15 травня на запитання журналіста, "чи має народ Тайваню почуватися більш або менш безпечно" після його зустрічей із лідером Китаю Сі Цзіньпіном, президент США Дональд Трамп відповів, що політика Вашингтона щодо острова залишається незмінною. Втім, він застеріг тайванський уряд від проголошення незалежності та очікувань "карт-бланшу" на американську військову підтримку у разі конфлікту з Китаєм.
Тоді у МЗС Тайваню відреагували на застереження очільника Білого дому щодо самовизначення острова, заявивши про свій суверенітет. Там також зауважили, що Пекін "не має права висувати жодних претензій" до влади острова, хоча Тайбей визнає "беззаперечний факт незалежності та суверенітету" Китайської Народної Республіки.
Що відомо про конфлікт між КНР та Тайванем
Влада КНР вважає незалежний та самоврядний Тайвань своєю територією та не виключає застосування сили з метою його захоплення. Тайвань вважає себе окремою від материкового Китаю державою, має власну конституцію та демократично обраних лідерів. Загострення відносин між країнами відбулося на тлі візиту до Тайваню влітку 2022 року спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі. Вона стала першим високопоставленим американським політиком, який відвідав Тайвань за останні 25 років. 26 грудня 2022 року у Тайвані заявили про наймасштабніше порушення авіапростору острова китайськими військово-повітряними силами. За добу 71 літак ВПС Китаю, включаючи винищувачі та безпілотники, увійшов в ідентифікаційну зону протиповітряної оборони острова.
Відтоді Китай постійно посилює тиск на країну: зокрема, армія КНР провела військові навчання біля Тайваню під час Китайського Нового року. Також 17 січня китайський розвідувальний дрон вперше увійшов у повітряний простірТайваню поблизу островів Пратас.
Хоча Тайвань ніколи не входив до складу КНР та від самого її проголошення у 1949 році управляється власною адміністрацією, комуністична влада Китаю вважає острів своєю провінцією, для "возз’єднання" якої з материком погрожує застосувати військову силу. Щоденна присутність військ та їхні демонстративні тренування в операціях проти Тайваню є одним з елементів тиску Китаю на тайванців із метою змусити їх погодитись на встановлення Пекіном контролю над демократично керованим островом.
Влада КНР вважає незалежний та самоврядний Тайвань своєю територією та не виключає застосування сили з метою його захоплення. Тайвань вважає себе окремою від материкового Китаю державою, має власну конституцію та демократично обраних лідерів.
