Компанія Fire Point, яка виробляє ракети та дрони для Сил оборони України, була створена за рахунок приватних інвестицій її співвласників. Бізнесмен Тимур Міндіч хотів придбати 50% акцій компанії.
Про це під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих порушень законодавства у сфері оборони, антикорупційного законодавства та дотримання прав і свобод під час воєнного стану заявив співвласник, головний конструктор Fire Point Денис Штілерман.
Відповідаючи на питання про суму приватних інвестицій, вкладених у створення компанії, він сказав: "Десь до 2 мільйонів доларів".
Штілерман зазначив, що фінансування здійснювалося власним коштом партнерів.
"Так, це наші гроші. Частково це був внесок у статутний капітал, частково це була позика. Позики були повернені", – сказав він.
Співвласник Fire Point пояснив, що позики компанії надавали самі засновники як фізичні особи, а вся структура фінансування була офіційною та прозорою.
Штілерман зазначив, що Fire Point була єдиною компанією, яка виграла міжнародні випробування, організовані американським посольством у березні 2024 року для всіх виробників діпстрайків.
"Ми були єдиною компанією, потім вам на закритій частині можемо надати звіт цих іспитів, єдиною компанією, яка пройшла ці іспити. Ми пройшли під впливом РЕБа, єдина компанія в світі пройшла під впливом РЕБа і влучила у ціль. Цей іспит проходив в Україні і фінансувався американським посольством", — сказав він.
Після цього, за словами Штілермана, велика кількість людей виявила бажання стати акціонерами компанії Fire Point, серед них був і Тимур Міндіч, який хотів придбати 50% акцій Fire Point, але отримав відмову.
"Він приїхав на наше підприємство, подивився, запропонував нам певні гроші, десь там близько 100 мільйонів доларів за долю в компанії, але тоді ми вже розуміли, що це не відповідає нашій капіталізації", — сказав він.
За словами співвласника Fire Point, переговори тривали до серпня 2025 року, і врешті Міндіч запропонував трошки менше 1 млрд доларів за 50% частки компанії.
Штілерман розповів, що переговори завершилися після того, як Міндіч пояснив, на кого буде оформлена його частка в компанії.
"(Міндіч – ред. ) запропонував мені людину, яка буде фронтувати його в якості акціонера... Мене не влаштувала ця людина. І я сказав, що давайте ми розстанемося і більше про продаж частки ми не розмовляємо", — сказав він і додав, що була ще низка причин, через які відмовив Міндічу в продажу частки.
За словами генконструктора, до Fire Point також надходила пропозиція від суверенного фонду однієї з країн із пропозицією 758 млн доларів за 30%.
Водночас співвласник Fire Point відмовився називати публічно людину, яку пропонував Міндіч, але пообіцяв назвати його ім'я на закритому засіданні ТСК.
Штілерман додав, що частку компанії були готові продати тільки за "білі гроші", а не "взяті у валізах".
"Я кажу (Міндічу, — ред.), ви розумієте, що ми не можемо взяти (гроші, — ред.) у вас у валізах і понести кудись, ви розумієте, що нам потрібні "білі" гроші"?" — сказав він.
Він зауважив, що Fire Point, ймовірно, не продаватиме частку компанії через подальше зростання її вартості.
За словами Штілермана, із Міндічем його у березні 2024 року познайомив топменеджер "Fire Point" Ігор Хмельов.
Співвласник Fire Point підтвердив, що відвідував квартиру Міндіча за адресою вул. Грушевського, 9А, де вони обговорювали умови купівлі-продажу компанії (саме там НАБУ встановило прослуховування).
Він сказав, що ймовірно це його називали "Електроніком" у плівках Міндіча.
"Я не чув плівок, але знаю з медіа, що вони (Міндіч та інші фігуранти плівок, — ред.) так мене називали між собою", — сказав Штілерман.
10 листопада стало відомо, що Тимур Міндіч та Олександр Цукерман виїхали з України. 12 листопада у Державній прикордонній службі заявляли, що Тимур Міндіч перетнув кордон під час воєнного стану законно — він має трьох неповнолітніх дітей.
Видання "Тексти" заявляло, що екскерівник Чернігівської облпрокуратури Станіслав Гущесов допомагав Міндічу та Цукерману слідкувати за перебігом справи та поінформував їх про обшуки НАБУ.
29 квітня "Українська правда", за ствердженням медіа, опублікувала частину "плівок Міндіча", які нібито отримала від джерел у політичних колах.
У одній із розшифровок співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч та тоді ще міністр оборони Рустем Умєров обговорювали діяльність компанії Fire Point. Серед розмов — тема продажу частки компанії Fire Point іноземним інвесторам. Із розмови випливає, що розглядається продаж 33% компанії за 600 мільйонів, з яких 300 мільйонів інвестор готовий вкласти в розвиток компанії, а решту сплатити безпосередньо акціонерам.
Тимур Міндіч публічно заперечував свою причетність до компанії. Міндіч є фігурантом справи про розкрадання в Енергоатомі. 1 грудня 2025 року Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.
З цього приводу Суспільне звернулось по коментарі до Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Що відомо про операцію "Мідас"
10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
В НАБУ стверджують, що гроші "відмивали" у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя "Карлсон" та Олександр Цукерман — "Шугармен". Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.
12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії. Новий склад мають обрати до кінця року.
