Фонди Миколаївського обласного краєзнавчого музею поповнили раритетними предметами кінця ХІХ – початку ХХ століття через закупівельну комісію в приватної особи.
"В умовах пандемії наукові співробітники та співробітниці музею продовжують роботу щодо наукового комплектування музейних фондів. Серед нових експонатів колекції посуду: тарілки глибокі й мілкі для перших і других страв, чашка, розетка з художнім друком, сервіз столовий із восьми предметів, два соусники", – розповів заступник директора Миколаївського обласного краєзнавчого музею Валерій Чернявський.
Це порцеляновийПосуд із порцеляни має вишуканий, привабливий вигляд і специфічні відмінності: легкість, прозорість, чіткий подовжений мелодійний звук при постукуванні по краю виробу, стійкість до температурних перепадів. та напівфаянсовий посуд товариства Матвія Сидоровича Кузнєцова – одного з найбільших порцеляно-фаянсових виробництв Російської імперії.
Товариство, яке в 1889 році заснував російський промисловець Матвій Кузнєцов, працювало до 1917 року.
Потім його, як і більшість підприємств імперії, націоналізували.
На фабриках Матвія Кузнєцова виготовляли переважно порцеляновий, фаянсовий Фаянс має жовтуватий відтінок, при постукуванні має глухий звук, товстостінну текстуру, не просвічується, важчий за порцеляну, менше зберігає тепло., опаковийОпак - сорт білої глини, що йде на виготовлення посуду. і напівфаянсовий посуд.
В Україні працювали два підприємства, що входили до складу Товариства Кузнєцова: "Ново-Харківська фабрика М.С. Кузнєцова в селі Буди" (Будянський фаянсовий завод ), що заснували в 1887 році, та Слов’янський порцеляновий завод (1892 рік).
У 1902 році Матвію Кузнєцову надали почесне звання "Постачальника Двору Його Імператорської Величності".
Що відомо
- Миколаївський обласний краєзнавчий музей працює щодня з 10:00 до 18:00, вихідний день – п’ятниця. Останній день місяця – санітарний
Читайте нас у Telegram
Підписуйтеся на Суспільне Миколаїв у Viber
