З початку квітня в Україні повернулись графіки відключень електроенергії для населення. Причиною стали пошкодження обладнання, обмежена робота енергооб'єктів внаслідок попередніх атак Росії, а також погіршення погоди. Але також свою роль зіграли й регуляторні рішення. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики й комунальних послуг (далі НКРЕКП) понизила граничні ціни для продажу електрики в Україні, на певний час фактично припинивши імпорт електрики до країни. Суспільне зʼясовувало, що стало причиною таких змін та чи зможе Україна повернутись до максимальних показників імпорту
Підвищення прайс-кепів
15 січня 2026 року, в розпал енергетичної кризи через масовані обстріли Росії, президент Володимир Зеленський дав завдання уряду спростити імпорт електрики в Україну.
Наступного дня НКРЕКП підвищила прайс-кепи на ринку електроенергії. Прайс-кеп — це максимальна ціна, за яку можна продати електрику всередині України бізнесу чи підприємствам. Доти максимальна ціна була 15000 грн/МВт·год у час із 17:00 до 23:00 і 5600—6900 грн/МВт·год в решту доби. Після підняття прайс-кепів ціна становила 15000-16000 грн/МВт·год у будь-який час доби.
Особливістю цих прайс-кепів до підняття було те, що вони іноді були нижчими за ціну електрики в Європі. “Якщо електроенергія за кордоном, наприклад, коштує 5 гривень, а тут її можливо продати лише за 4 гривні, то бізнес це не робитиме. Була ситуація, що електроенергія в Європі в певні дні та години коштувала дорожче, ніж прайс-кепи. І це, звісно, унеможливлювало комерційний імпорт”,— пояснював у січні гендиректор компанії YASNO Сергій Коваленко.
За його словами, у перший день після підвищення прайс-кепів імпорт зріс на 34%, а ще за тиждень можливість імпорту у 2 ГВт була майже максимально заповненою. Відповідно, бізнес почав купувати та продавати іноземну електрику, вивільняючи більше потужності для населення.
Поновлення відключень світла
Проте таке рішення НКРЕКП було чинним до 31 березня, а опісля планувалось повернути попередні нижчі ціни. Так, 24 березня голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї та колишній міністр енергетики Іван Плачков направив відкритий лист до НКРЕКП із проханням продовжити вищі прайс-кепи щонайменше до липня 2026 року. У листі йдеться, що зміна цін у січні допомогла стабілізувати енергосистему України.
“Повернення до занижених граничних цін [...] призведе до обмеження імпорту електроенергії у критичні періоди, погіршення фінансово-економічного стану виробників, а також руйнування ринкових стимулів і сигналів для потенційних інвесторів”, — писав Плачков.
Відповіді від комісії, за словами Плачкова, він не отримував. Натомість НКРЕКП 31 березня не продовжила дію вищих прайс-кепів, автоматично повернувши попередні, нижчі ціни. І вже 3 квітня в Україні відновились планові відключення. Колишній керівник Укренерго Володимир Кудрицький звинуватив у цьому передусім комісію.
“НКРЕКП зробила крок, аналогічний встановленню граничної ціни на дизель на заправках на рівні 50 грн/л. І електроенергія зникла так само, як моментально зник би дизель”, — написав він.
Суспільне звернулось до регулятора з питанням, чи дійсно рішення НКРЕКП вплинуло на відключення електрики. Від пресслужби ми отримали відповідь, що комісія не володіє такою інформацією і не надає коментарі на підставі дописів у соцмережах. ”Кудрицький який стосунок має до НКРЕКП? Він хто?” — додали в регулятора.
Проте, за даними сайта Energy Map аналітичного центру DiXi Group, після прийняття НКРЕКП рішення про підняття прайс-кепів у січні з часом імпорт електрики вийшов на максимум від початку повномаштабного вторгнення й доходив до 50 000 МВт·год. 31 березня цей показник становив майже 30 000 МВт·год. Натомість уже з 1 квітня цей показник впав до рівня 12 000 МВт·год.
“Загалом, за даними Energy Map, у перші 13 днів квітня імпорт електроенергії становив 235 900 МВт·год або на 40% менше, ніж в останні 13 днів березня”, — розповів Суспільному генеральний менеджер у сфері розвитку ринків DiXi Group Андрій Урста.
Також, він додає, що НКРЕКП не надавала вичерпних пояснень такого рішення,
обмежившись “досить загальними формулюваннями про наявність істотного коливання цін на відповідних сегментах ринку електроенергії“. Втім, можливі й інші причини такого рішення — приміром, збільшення інфляції в економіці. Зокрема, через підвищення цін на електроенергію в лютому зросли ціни на промислову продукцію, каже Урста.
Звинувачувати тільки НКРЕКП у поверненні графіків відключень не правильно, зазначають експерти. Першочерговим чинником залишаються наслідки російських атак на енергосистему України. Крім цього, на початку квітня температура повітря знизилася, через що зросли обсяги використання електрики населенням. Вплинула й хмарна погода, в результаті чого знизилась генерація електрики сонячними станціями. Зрештою, два енергоблоки АЕС пішли на плановий ремонт, тож нині електрику вони не виробляють.
Також, за словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, енергосистема не отримала частину генерації й через рішення Кабінету міністрів скасувати пільгову ціну на газ для ТЕЦ та виробників електроенергії на газових установках. Таким чином, каже Омельченко, Україна недоотримує 700-800 МВт генерації.
Про це ж у себе на Facebook-сторінці повідомляла Асоціація операторів критичної інфраструктури.
Як ситуація має розвиватися далі
НКРЕКП призначила нове засідання: за даними народного депутата, члена енергетичного комітету Андрія Жупанина, регулятор має підняти прайс-кепи.
Проте така непрогнозованість із цінами на ринку як імпорту електроенергії, так і газу може зашкодити будівництву децентралізованої газової генерації, вважає Директор центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
“Це рішення різко зупинило будівництво іншої газової генерації. Це проблема. Наявну в той чи інший спосіб запустять. Але ж ми хочемо, щоб побудували ще. А ті, хто будують, – різко зупинились. Нам же ці потужності будуть конче потрібні, коли почнеться наступна зима”, — каже Харченко.
Раніше, за словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, Україна планувала до початку опалювального сезону побудувати 1,5 ГВт децентралізованої генерації. Нині ж, він анонсував новий конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації на Полтавщині, Сумщині, Харківщині, Чернігівщині, Київщині, Одещині та у Дніпрі.
