Протестувальники заблокували нафтопереробний завод та вийшли на демонстрації в Дубліні у відповідь на ріст цін на пальне через блокування Ормузької протоки.
Про це повідомляє Bloomberg. У Дубліні протестувальники перекрили ключову транспортну артерію вантажівками та тракторами. У свою чергу перевізники та фермери по всій країні блокують паливні склади та вимагають від влади зустрічі для переговорів щодо більш вигідного пакета підтримки. Прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін засудив блокаду нафтопереробного заводу у Вайтгейті, а міністр фінансів Саймон Гарріс назвав це «зловісною та огидною атакою» на економіку. Наразі блокування вже спричинили дефіцит пального на місцевих заправках.
"Блокування критично важливої національної інфраструктури не може тривати, будуть задіяні Сили оборони. Великі транспортні засоби, що блокують критичну інфраструктуру, буде прибрано", — заявив міністр юстиції Джим О’Каллаган.
Минулого місяця Ірландія вже схвалила пакет допомоги на 250 млн євро для пом’якшення наслідків зростання цін на енергію. Зокрема, передбачено підвищення максимального відшкодування за дизель для перевізників і транспортних операторів. Ці заходи діятимуть заднім числом із січня та залишатимуться чинними до кінця червня.
Проблеми з пальним у Європі через війну на Близькому Сході
Загострення ситуації навколо Ірану вплинуло на європейський ринок пального. У Словаччині та Словенії виникли проблеми з доступністю та зростанням цін на дизель і бензин через високий попит, зокрема з боку іноземних водіїв (паливний туризм).
Уряд Словенії обмежив заправку до 50 літрів на день для приватних авто та 200 літрів для компаній і пріоритетних користувачів, у Словаччині ввели фінансовий поріг на заправку (400 євро на транспортний засіб).
Наслідки кризи: підвищені витрати для перевізників, перебої в ланцюгах постачання, зростання цін на товари. Деякі країни реагують фіскальними інструментами — Італія тимчасово знизила акциз і ввела податкову підтримку транспортного сектору, Іспанія представила антикризовий план на 5 млрд євро зі зниженням ПДВ на енергоносії.
Домовленість про припинення вогню в Ірані
8 квітня США та Іран домовились про двотижневе припинення вогню, досягнуте за посередництва Пакистану. Це, за словами президента Трампа, дозволить завершити роботу над угодою щодо двостороннього врегулювання на основі 10 пунктів, запропонованих Іраном.
В Ірані заявили, що безпечний прохід через Ормузьку протоку протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі Збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
Представник Профспілки експортерів нафти Ірану Хамід Хоссейні заявив, що Іран контролюватиме всі танкери, що проходять через протоку, і проводитиме перевірку кожного судна, "щоб переконатися, що вони не використовуються для перевезення зброї".
Після оголошення перемир'я 8 квітня Іран звинуватив Сполучені Штати в атаці на нафтопереробний завод на острові Лаван та заявив про удари по Кувейту, Бахрейну та ОАЕ у відповідь.
Чому Ормузька протока така важлива для глобального ринку нафти
Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних вузлів планети, через який проходить близько п’ятої частини всіх світових постачань нафти та зрідженого природного газу.
Будь-яка нестабільність у цьому вузькому морському шляху миттєво відгукується на глобальних ринках, що й продемонстрували події березня 2026 року. Нині через загрозу ударів з боку Ірану судноплавство опинилося під фактичним блокуванням, що змусило частину компаній обмежити рух цією ділянкою.
13 березня турецький нафтовий танкер зумів пройти через протоку з вантажем попри іранську блокаду. Вже наступного дня, 14 березня, президент США Дональд Трамп закликав країни Європи та Азії направити військові кораблі для захисту торговельних шляхів і заявив, що американське ВМС "дуже скоро" почне супроводжувати комерційні танкери.
До 20 березня сформувалася міжнародна коаліція у складі Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Японії та Канади. Ці країни офіційно засудили іранські атаки на цивільну інфраструктуру та висловили готовність гарантувати безпеку проходу суден. Наступного дня, 21 березня, іранське ВМС провело через протоку індійський танкер.
22 березня Тегеран заявив, що протока відкрита лише для тих, хто не входить до списку "ворогів", а Трамп у відповідь пригрозив знищити електроенергетику Ірану, якщо блокаду не знімуть протягом двох діб. 25 березня Іран закріпив свою позицію нотою до Ради Безпеки ООН, де офіційно заборонив прохід суднам США, Ізраїлю та іншим "учасникам агресії", дозволивши рух лише "неворожим" суднам за умови координації з іранською владою.
Попри ці обмеження, 29 березня танкер P. Aliki з саудівською нафтою зміг пройти протоку вздовж іранського узбережжя. Проте загальний дефіцит ресурсів став настільки відчутним, що 31 березня Дональд Трамп через соцмережу Truth Social звернувся до країн, які потерпають від нестачі авіаційного пального, фактично визнаючи масштаб проблеми.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. За його словами, він ухвалив це рішення на прохання іранського уряду, а переговори тривають.
