Протягом двох пленарних днів народні депутати змогли проголосувати за два законопроєкти, необхідні для подальшого фінансування МВФ: про подовження військового збору на повоєнний час і оподаткування онлайн-платформ. Втім, це лише половина з необхідних для виконання першого “маяка” МВФ. Інші два законопроєкти на голосування не виносили.
Ці законопроєкти нардепи мали прийняти ще до кінця березня. Проте тоді загострилась політична криза в парламенті. Також депутати виступили категорично проти низки урядових пропозицій. Суспільне розповідає, яка доля інших законопроєктів та які зміни в оподаткуванні варто очікувати від прийнятих документів.
Чого вимагає МВФ
У лютому цього року Міжнародний валютний фонд затвердив нову програму розширеного фінансування для України на понад 8 мільярдів доларів. Натомість Україна зобовʼязалась втілити низку реформ.
За цією домовленістю, до кінця березня парламент мав прийняти закони, спрямовані на збільшення бюджетних надходжень від податків. Серед них – оподаткувати доходи від цифрових платформ (так званий податок на OLX), продовжити військовий збір на повоєнний час, оподатковувати імпортні поштові відправлення невеликої вартості та накласти ПДВ для ФОПів, дохід яких перевищує 4 мільйони гривень на рік.
Попри те, що домовлялись із міжнародними партнерами урядовці, президент і голова НБУ, голосувати за ці зміни мають саме народні депутати. А вони брати на себе негатив за непопулярні закони не хотіли. У взаємодії парламенту та інших ключових органів влади накопичились й інші проблеми, які поглиблювали політичну кризу. Тому в березні законопроєкт №14025 — про “податок на OLX” — отримав лише 168 голосів із 226 необхідних.
Після цього спершу до України приїхала місія МВФ, далі з фракцією почав активніше спілкуватись її голова Давид Арахамія. Він зустрівся та поговорив із більшістю невеликих груп усередині фракції, що допомогло зняти частину питань та покращити ситуацію з голосами, розповіли Суспільному кілька співрозмовників зі "Слуги народу".
Напередодні голосувань зі "слугами" зустрівся голова Офісу президента Кирило Буданов, також до фракції прийшла премʼєрка Юлія Свириденко разом із кількома міністрамиА саме міністром фінансів Сергієм Марченком, віцепремʼєром із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасом Качкою та міністром економіки, довкілля та сільського господарства Олексієм Соболєвим..
Головним питанням на цих зустрічах було саме необхідність підтримати законопроєкти, які розблокували б допомогу Україні. Окрім "маяків" МВФ, це й законопроєкти, необхідні для продовження програми фінансової підтримки Ukraine Facility. Кілька з цих документів фактично одразу розблокують фінансування на мільярди доларів.
Після цих зустрічей у порядку денному депутатів з’явились три законопроєкти, які до цього внесло Міністерство фінансів: про продовження військового збору на повоєнний період, оподаткування посилок та впровадження податку на цифрових платформах.
Продовження військового збору
Найменше дискусій з усіх урядових законопроєктів викликала пропозиція продовжити дію 5-відсоткового військового збору на три роки після завершення війни. Раніше цей податок мав би зникнути одразу після завершення дії воєнного стану.
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, причини продовження дії податку — потреби у фінансуванні відновлення країни та утримання армії.
Під час розгляду цього законопроєкту на комітеті депутати підтримали його. Єдиним питанням та значною правкою стало те, що всі гроші від податку будуть перераховувати до спеціального фонду в держбюджеті, звідки вони можуть іти лише на потреби Сил оборони України, каже ініціаторка цієї правки, народна депутатка від “Європейської солідарності” Ніна Южаніна.
“Міністр фінансів пообіцяв внести зміни до Бюджетного кодексу чи до бюджету на 2026 рік, щоб система запрацювала саме так”, — сказала вона.
Головною проблемою цього законопроєкту залишається те, що ці податки накладаються винятково на “білий” бізнес, який і так платить внески до бюджету. Натомість ті, хто працює в “сіру”, й далі не платять податків, каже Суспільному економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький.
“Це додатковий податок на доходи, який збільшує навантаження лише на тих, хто працює офіційно і сплачує ПДФО. Тому я такий підхід не підтримую, — каже Слуцький. — Ще у 2024 році, коли підвищували військовий збір, ЦЕС виступав проти цього й пропонував більш вдалі альтернативи, зокрема підвищення ставки ПДВ. Це також не ідеальне, але все ж справедливіше рішення”.
Також Центр економічної стратегії провів дослідження, яке показує, що країни, які залишили військовий збір після закінчення війни, продовжували його ще на понад дев'ять років. За словами Слуцького, це показує, що “тимчасові рішення мають властивість затягуватися”.
Податки на цифрові платформи
Саме цей законопроєкт депутати відмовились приймати в попередньому читанні. Тоді за нього віддали голоси лише 168 нардепів. Цього разу, ситуація була кращою. За законопроєкт проголосували 234 депутати. Щоправда, поки лише в першому читанні.
Фактично цей закон врегульовує роботу на цифрових платформах на кшталт Uklon, Bolt чи Glovo. Зокрема, за словами міністра фінансів Марченка, для послуг пропонується запровадити механізм оподаткування для фізичних осіб, які отримують доходи через цифрові платформи. Ставка податку на доходи фізичних осіб становитиме 5% — це нижче від того, що діє зараз, а саме 18%. Також потрібно буде платити додаткові 5% військового збору. Загалом цифрові платформи виступили на підтримку нововведень. Зокрема, керівниця публічної політики Bolt Юлія Маліч вважає, що ці зміни можуть допомогти Україні розвивати гіг-економіку — тобто ту, де люди займаються фрилансом чи додатковою зайнятістю.
“Це можливість для наших партнерів — водіїв та курʼєрів — прозоро сплачувати податки, при цьому маючи гнучкість роботи”, — розповіла вона Суспільному.
За її словами, податки не мають значно вплинути на дохід курʼєрів та водіїв. Не очікується й різкого подорожчання послуг. А податковим агентом – тобто тим, хто відповідає за надходження податків – стає сама цифрова платформа. Вона автоматично вираховуватиме їх із виплат працівникам.
Також цей законопроєкт стосується продажу товарів через онлайн-платформи. Передовсім мова йде про платформу OLX. Продажі особистих речей за новим законом не підлягатимуть оподаткуванню, якщо річний дохід від цього не перевищує 2000 євро. У випадку ж перевищення ліміту необхідно платити ті ж 10%. Якщо ж за рік продадуть товарів на понад 7 200 000 гривень – податок буде 23%.
Ця норма запрацює з 1 січня 2027 року, але, за словами нардепа Ярослава Железняка, фактично вона може почати діяти пізніше початку наступного року, а оподатковуватимуться лише з 2028, після звітування за 2027 рік.
Податок на посилки
Найбільше ж питань у народних депутатів було до законопроєкту про оподаткування посилок. Саме щодо нього були дискусії і на зустрічі з Будановим, і на зʼїзді фракції разом із представниками уряду.
Цей законопроєкт передбачає оподаткування міжнародних посилок із товарами, які придбали на маркетплейсах. Для прикладу, це сайти Temu чи AliExpress. До цього такі товари не оподатковувались, якщо коштували дешевше 150 євро.
За словами Сергія Марченка, така пільга створювала нерівні умови між українськими виробниками та продуктами з маркетплейсу, адже останні фактично не оподатковувались і тому були дешевшими за українські аналоги. Відповідальним за відрахування податків також буде платформа, а не продавець.
При цьому некомерційні відправлення вартістю до 45 євро — приміром, особисті речі та подарунки — не оподатковуватимуться.
За словами економіста Центру економічної стратегії Богдана Слуцького, пільгою на неоподаткування посилок почали зловживати й завдяки їй оминати сплату податків.
“Саме тому більшість країн від цього відмовляються. У Європейському Союзі це рішення вже реалізоване: з 2021 року імпортні посилки оподатковуються ПДВ з нульового порогу. Виняток залишили лише для подарунків між фізичними особами вартістю до 45 євро — і то за умови, що це не має системного характеру”, — каже Слуцький.
Натомість співвласник групи компаній Nova (до якої входить компанія “Нова пошта”) Володимир Поперешнюк у себе на фейсбуку пише, що таке оподаткування лише завдасть удару по економіці.
“Оподаткування посилок збільшить витрати українців на імпортні покупки. І це вплине й на внутрішній ринок. Якщо просто – від подорожчання покупок за кордоном у наших людей залишиться менше грошей на покупки в українських виробників та наш ритейл”, — пише Поперешнюк.
Також про ризики говорить і колишній керівник митниці Максим Нефьодов. За його словами, мільйони посилок, які проходитимуть через митницю, можуть заблокувати її роботу.
“Непогано мати якесь пофазне введення цього в силу. Адже основна проблема суто технічна: потрібно опрацьовувати десятки мільйонів посилок, які приходять із десятків країн з різними мовами й правилами. Тому логічно рухатись або по категорії товарів, або в пілотному режимі з тими з маркетплейсів, які готові до цього швидко приєднатись”, — каже Нефьодов.
Депутати говорили з представниками уряду та ОП і про це. Втім, окрім технічних моментів законопроєкту, в ньому були й політичні питання. Однією з правок пропонувалось касувати довічний статус PEPPEP (англ. politically exposed person) — "політично значуща особа". Звернула на це увагу нардепка від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк.
Не під запис кілька представників президентської фракції підтвердили факт цих обговорень. Вони пояснювали правку тим, що деякі банки зловживають моніторингом або погано адмініструють РЕР.
“Це реально ставить жирний хрест на державній службі високої категорії. Люди не хочуть іти туди, бо вся родина попадає потім під ПЕПство”, — каже один зі співрозмовників Суспільного з президентської фракції.
Втім, після медійного розголосу ця правка із законопроєкту зникла, оскільки виявилось, що вона порушує міжнародні зобовʼязання України.
Що з ПДВ для ФОПів
Загалом парламент прийняв три з чотирьох пунктів одного "маяка" МВФ. Відкритим залишилось питання оподаткування ПДВ для ФОПів. Нині цей законопроєкт іще навіть не внесено до Верховної Ради.
Раніше ж лідери президентської партії говорили Суспільному, що тема підняття податків для ФОПів у парламенті “не має перспектив для голосування”.
