Сьогодні, 10 березня, Верховна Рада мала прийняти закон про так званий податок на OLX — оподатковування доходів від цифрових платформ. Це потрібно для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом, у рамках якої Київ отримує критично важливу макрофінансову допомогу. Втім, урядовий законопроєкт не підтримали: депутати дали лише 168 голосів.
За роки роботи в парламенті з 423 депутатів залишилось 393, а монобільшість "Слуги народу" зменшилась із 254 людей до 228. Тепер парламент хронічно стикається з нездатністю проводити голосування. В останні тижні не раз траплялись випадки, коли після сигнального голосування в залі перебуває менш як 226 депутатів — мінімально необхідної кількості голосів для прийняття рішень.
Нині перед депутатами й парламентом постає новий виклик – розробка та прийняття непопулярних законопроєктів, які необхідні для майбутніх траншів допомоги від Міжнародного валютного фонду. Зараз, за словами співрозмовників Суспільного з-поміж парламентарів, голосів на ці законопроєкти немає. Як і певності, що їх взагалі вдасться зібрати.
Суспільне зʼясовувало причини теперішньої парламентської кризи, як Рада намагається зберегти здатність приймати рішення та чи є загроза для України втратити фінансування від МВФ.
Причини парламентської кризи
Ознаки теперішніх проблем зʼявились в українському парламенті в серпні 2025 року. Тоді стало складніше знайти потрібну кількість голосів передовсім через апатичність депутатів. Відтоді ситуація лише погіршується. Часом засідання Верховної Ради зупиняють, оскільки в залі просто не вистачає парламентарів для продовження роботи — щоб прийняти будь-яке рішення, їх має бути принаймні 226.
За словами співрозмовників Суспільного в парламенті, у проблеми з голосами є кілька причин. По-перше, ця Верховна Рада працює без "кнопкодавства", тобто кожен депутат голосує винятково за себе. По-друге, з депутатів зняли недоторканність, і це значно спростило для правоохоронців вручення їм підозри. При цьому до реального наслідку через вирок суду — позбавлення мандата — справа дійшла лише щодо двох депутатів: Анатолія Гунька та Андрія Одарченка.
Останнім, на думку частини депутатів, активно користується НАБУ. Так, за словами народної депутатки від фракції "Слуга народу" Ольги Василевської-Смаглюк, бюро масово викликає депутатів на допити як свідків. Зокрема, якось НАБУ одночасно викликали 50 нардепів. За словами інших співрозмовників, такі допити можуть відбуватись у пленарний день парламенту.
Також у народних обранців викликають запитання підозри, які НАБУ вручили депутатам від "Слуг народу" – Ользі Савченко, Юрію Кісєлю, Євгену Пивоварову, Ігорю Негулевському. Слідство підозрює їх в отриманні коштів за голосування певних законопроєктів. Попри те, що засідання з обрання запобіжних заходів були закритими, кілька високопоставлених представників парламенту розповіли Суспільному, що підозри цим депутатам стосувались голосувань за ратифікацію угоди з Хорватією у сфері розмінування, угоди з однією з країн Балтії та законопроєктів, необхідних для співпраці із МВФ. А також подання заяви в ООН щодо засудження російської агресії.
"Це реально дивно. Депутати, яким це інкримінують (зарплати в конвертах — ред.), обурені, що мова про законопроєкти, в яких не може бути ніякого корупційного наміру. Там “за мир у всьому світі", — розповідає один із депутатів провладної фракції.
Через це, за словами кількох співрозмовників, деякі депутати обирають просту тактику: краще не прийти й не голосувати, ніж у майбутньому отримати підозру.
Втім, назвати НАБУ основою причиною проблем у парламенті не можна. Часом на процес голосування намагаються вплинути ізсередини. Наприклад, у лютому були випадки, коли під час голосування одномоментно зникали близько 20 голосів — стверджує один із високопоставлених депутатів, додаючи, що причину такого "відключення" зʼясовують.
Чому і як почалась парламентська криза
Початком проблем із голосуваннями депутати вважають час опісля прийняття законопроєкту, яким фактично ліквідували незалежність САП та НАБУ. Тоді депутатам сказали, що проголосувати саме так потрібно президенту. Втім, після масових протестів Зеленський вніс до Ради новий законопроєкт, який скасовував більшість норм попереднього закону. За кілька днів депутати голосуванням відновили незалежність антикорупційних органів.
Тоді парламентарів обурювало те, що попри ініціативу з ОП "крайніми" у спробі ліквідації незалежності антикорупційних органів зробили саме їх. Так, тодішній голова Офісу президента Андрій Єрмак у спілкуванні із студентами всю відповідальність за законопроєкт та його швидке підписання поклав саме на депутатів.
Вже наступного місяця ситуація з єдністю у фракції “Слуга народу” стала складною. Приміром, на одному з пленарних тижнів депутати не змогли проголосувати за законопроєкти, необхідні для продовження втілення програми підтримки України Євросоюзом Ukraine Facility.
Наступним випробуванням стало прийняття бюджету на 2026 рік. Тоді вже розгорівся скандал після розслідування “Мідас” САП і НАБУ, а голова ОП Андрій Єрмак після обшуків антикорупційних органів залишив посаду.
Тоді депутати вимагали внести зміни до проєкту бюджету та звільнити звільнити кількох урядовців, яких вважали скомпрометованими "Мідасом". У результаті деякі зміни таки внесли, а парламентарі, хоч і з затримкою, все-таки проголосували за бюджет.
Інша причина проблем із голосуваннями — рекордно низька кількість депутатів — 393. Це на 30 менше, ніж на початку скликання. Також співрозмовники Суспільного зазначають, що до парламенту "повернулась" політика — і це теж впливає на згуртованість більшості в Раді.
"Відцентрові тенденції полягають у тому, що більшість депутатів виходять із власних цілей. Більшість займається своїм політичним рейтингом і надає йому пріоритет перед інтересами держави. Тому торкатися непопулярних рішень ніхто не хоче", — каже один із лідерів "Слуг народу".
Окрім опозиційних фракцій, які й раніше могли не голосувати за провладні законопроєкти, активніше почали проявляти себе й окремі групи всередині "Слуги народу". Згадують про депутатів із груп Разумкова та Павлюка. Вони, наприклад, не голосували за призначення Шмигаля міністром енергетики. У підсумку з 228 наявних у фракції депутатів за законопроєкт часом голосують близько 150.
Відзначають депутати й гіршу явку та готовність підтримувати провладні законопроєкти у колишніх представників забороненої ОПЗЖ.
МВФ і непопулярні рішення
Зараз Рада якраз має прийняти низку непопулярних рішень, каже один із голів комітету парламенту. "У нас вже закінчились популярні закони, ми вичерпали цей ліміт, — каже він. — Залишились лише непопулярні й жахливо непопулярні".
Серед цих законопроєктів — так звані маяки, які перед Україною поставив Міжнародний валютний фонд. Приміром, до кінця березня парламент має прийняти закони, спрямовані на збільшення бюджетних надходжень від податків. Серед них – оподаткувати доходи від цифрових платформ (так званий податок на OLX), оподатковувати імпортні поштові відправлення невеликої вартості та накласти ПДВ для ФОПів, які мають дохід вище 4 мільйони гривень на рік. Прийняття цих законопроєктів до кінця березня виглядає нереалістичним, каже економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.
У лютому премʼєр-міністерка Юлія Свириденко казала, що Кабмін буде вносити до Ради один консолідований законопроєкт, що міститиме питання цифрових платформ, посилок та збереження військового збору після завершення воєнного стану. Однак зараз такого законопроєкту в Раді немає.
Тут дається взнаки ще одна проблема – взаємодії уряду та парламенту. Зокрема, це стосується роботи міністерств та профільних комітетів Ради. Голова Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтервʼю Forbes стверджує, що дії уряду непослідовні: спочатку Кабмін погоджує "маяк" у перемовинах із партнерами, а тоді наполягає на його перенесенні.
"Кабмін має вийти й зробити з депутатами якусь комунікацію. Однак його позиція виглядає непослідовною. З одного боку, уряд погоджує "маяки" в програмі з МВФ, зокрема щодо запровадження ПДВ для ФОПів, а з іншого – розширює абсолютно неефективну програму Нацкешбеку виплатами у 15% вартості товарів. Як мають реагувати на це депутати й суспільство?" — запитує Гетманцев.
За даними Суспільного, єдиний законопроєкт із домовлених з МВФ, який можуть розглянути до кінця березня, це №14025, про “податок на OLX”. Та й той лише в першому читанні. Друге читання планується на червень. Інші "маяки" МВФ до кінця березня виносити до парламенту не планують.
Які загрози несе зрив погоджених дат виконання "маяків" для МВФ? На думку Максима Самойлюка, скоріш за все, мова лише про репутаційні ризики. Від початку повномасштабного вторгнення МВФ досить лояльно ставиться до України. І після 2022 року Київ кілька разів виконував вимоги фонду зі значним запізненням, проте фінансування не втрачав.
"МВФ розуміє важливість [цих грошей для України], і ми цією лояльністю почали активно користуватися. Якщо ми до червня виконаємо "маяки", МВФ занотує, що виконали невчасно, але виконали. Формально це для нас нічого не змінює. Гроші ми отримуємо", — каже Самойлюк.
Таку ж думку заявляють і парламентарі, з якими поспілкувалося Суспільне. Необхідні законопроєкти вони планують прийняти до червня, коли буде перегляд програми МВФ. Також доти триватимуть перемовини з МВФ щодо змін умов програми.
Як шукають вихід із кризи
Нині керівництво "Слуги народу" намагається домовлятись із парламентарями. Вже давно є відповідальні за збір голосів у фракції — Давид Арахамія та Андрій Мотовиловець. Зараз — більше другий: після того, як Арахамія відновив активну роботу в переговорній групі з росіянами, колеги почали рідше бачити його в залі.
Саме Арахамія, Мотовиловець, а також голова Верховної Ради Руслан Стефанчук були нещодавно на зустрічі із Зеленським та Свириденко, де обговорювали спільну роботу Ради й Кабміну. "Там, де є виклик, де є запит – депутати повинні проголосувати. Впевнений, що парламентарі зберуться з силами, ми будемо також над цим працювати, і будемо проходити той чи інший виклик", — коментував Зеленський можливість голосування законів, необхідних для виконання умов МВФ.
Самі ж депутати говорять, що попри внутрішні проблеми, при гострій необхідності вони зможуть мобілізуватись і знайти необхідну кількість голосів. Подібна ситуація була під час прийняття бюджету у грудні минулого року. Тоді за кілька днів до голосування необхідної кількості голосів не було, але все ж вдалося знайти 257 депутатів, які проголосували "за". Проте співрозмовники Суспільного кажуть, що консолідація парламенту можлива лише у випадку зупинки політичних перипетій у Раді.
"Потрібно не розраховувати на закінчення війни, — каже Суспільному один із голів парламентського комітету. — Нам треба готуватись до того, що треба буде воювати весь цей час — і, відповідно, парламент, фракції та групи мають розуміти, що нам один з одним сидіти, можливо, ще кілька років. Тож давайте домовимося, припинимо політику й перестанемо "мочити" один одного".
