Німеччина, Італія, Іспанія, Португалія та Австрія закликали запровадити загальноєвропейський податок на непередбачені прибутки енергетичних компаній. Це має допомогти стримати зростання цін на паливо та фінансувати тимчасову підтримку споживачів у період енергетичної кризи, спричиненої війною в Ірані.
Про це пише Reuters.
У спільному листі до Європейської комісії міністри фінансів зазначили, що такий податок дозволить фінансувати допомогу для населення та зменшити інфляційний тиск, не збільшуючи навантаження на державні бюджети.
"Ті, хто наживається на наслідках війни, повинні внести свій внесок у полегшення тягаря для громадськості", – наголосили вони.
Ціни на нафту та газ різко зросли з кінця лютого через американо-ізраїльські удари по Ірану, створюючи ефект енергетичного шоку, подібного до кризи 2022 року після вторгнення Росії в Україну. У листі міністри нагадали, що у 2022 році ЄС уже застосовував надзвичайний податок на надприбутки енергетики та інші обмежувальні заходи.
Наразі конкретні ставки нового податку та перелік компаній, до яких він застосовуватиметься, не оприлюднені. Німецька паливно-енергетична асоціація вже заявила, що підстав для стягнення надприбутків немає, а головна мета компаній – забезпечити стабільне постачання палива.
Минулого місяця ціни на нафту перевищили позначку 100 доларів за барель — уперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Через операцію США та Ізраїлю проти Ірану ф'ючерси на американську нафту зросли на 18%, а світовий еталон Brent — на 16%.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
