Ціни на нафту перевищили позначку 100 доларів за барель — уперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Через операцію США та Ізраїлю проти Ірану ф'ючерси на американську нафту зросли на 18%, а світовий еталон Brent — на 16%.
Про це повідомив телеканал CNN.
Нафта та бензин дорожчають через побоювання трейдерів, що війна в Ірані призведе до тривалих обмежень постачання. Конфлікт поширився на інші країни Близького Сходу, зокрема зазнали ударів нафтопереробні заводи в регіоні.
Іран погрожує атакувати будь-який танкер, що проходитиме через Ормузьку протоку, якою транспортують 20% світової нафти.
Ф'ючерси на американську нафту піднялися до приблизно 108 доларів за барель, а ввечері 8 березня на короткий час досягли 110 доларів. Ціна Brent зросла до близько 108 доларів за барель. Аналітик компанії Kpler Хомаюн Фалакшагі зазначив, що ціна на нафту може зрости до 150 доларів до кінця березня, якщо рух через протоку не відновиться.
Президент США Дональд Трамп назвав зростання цін "дуже малою ціною" за безпеку.
"Короткострокові ціни на нафту, які швидко впадуть, коли знищення ядерної загрози Ірану завершиться, — це дуже мала ціна за безпеку та мир для США і світу", — написав Трамп у Truth Social.
Адміністрація Трампа оголосила план страхування танкерів, що проходять через Ормузьку протоку, після того як морські страховики відмовилися покривати судна в регіоні. Білий дім також заявив про намір організувати військовий ескорт, але конкретного плану поки немає.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
