Велика Британія готується відправити в Ормузьку протоку евакуаційний корабель Королівського флоту, який буде модернізовано та оснащено флотилією автономних дронів для пошуку морських мін.
Про це пише The Times.
Зазначається, що минулого тижня міністри підтвердили, що десантне судно RFA Lyme Bay, яке проходить планове технічне обслуговування в Гібралтарі, буде направлено до Середземного моря для проведення навчань.
Водночас за даними джерел, міністр оборони Джон Гілі погодився розробити план його передислокації до Ормузької протоки для допомоги у розмінуванні. Хоча в оборонному відомстві країни наголошують, що "остаточного рішення ще не прийнято".
"Цей превентивний крок дає міністрам варіанти, якщо вони знадобляться для відновлення нормального потоку торгівельного судноплавства", — зазначило джерело.
Під час перебування в порту Гібралтару корабель оснастять кількома автономними системами розмінування, зокрема підводними дронами та катерами для пошуку мін.
RFA Lyme Bay фактично діятиме як "материнський корабель" для обладнання, зокрема на борту розмістять обладнання для сканування морського дна, виявлення та знешкодження мін. Крім того, завдяки тому, що обладнання є частиною системи "підключи та працюй" (plug-and-playЦе технологія, яка дозволяє автоматично розпізнавати, конфігурувати та використовувати комп'ютерні периферійні пристрої (USB-накопичувачі, миші, принтери) відразу після підключення, без необхідності ручного встановлення драйверів або перезавантаження системи.), його можна швидко інтегрувати на судно.
За оцінками розвідки США, у водах протоки виявлено близько десяти мін, зокрема Maham 3Maham 3 — виявляють наближення корабля на відстань 3 метрів та самостійно визначають найкращий момент детонації. та Maham 7Maham 7 — спускаються з кораблів і навіть вертольотів, небезпечні для суден середньої тоннажності, десантних катерів та підводних човнів., які можуть кріпитися до днищ нафтових танкерів та інших суден. Також є побоювання, що надмалі іранські підводні човни класу GhadirЦе серія іранських надмалих субмарин, розроблених спеціально для мілководдя Перської затоки. Вони маневрові, можуть лежати на дні (невидимі для радарів) та озброєні торпедами калібру 533 мм. , можуть додатково ускладнити судноплавство в цьому районі.
Ормузька протока є одним із ключових маршрутів світової енергетики — через неї транспортується близько п’ятої частини глобальних поставок нафти та зрідженого природного газу. Через напруженість у регіоні частина суден уже обмежила проходження цією ділянкою, що підвищує ризики для світових ринків.
Нагадаємо, 14 березня президент США Дональд Трамп закликав низку країн Європи та Азії направити військові кораблі для захисту судноплавства в Ормузькій протоці, фактично заблокованій через загрозу ударів з боку Ірану.
Раніше Трамп заявив, що військово-морські сили США "дуже скоро" почнуть супроводжувати комерційні нафтові танкери через Ормузьку протоку.
Міністр транспорту та інфраструктури Туреччини Абдулкадір Оралоглу заявив, що 13 березня один із турецьких нафтових танкерів пройшов із вантажем через Ормузьку протоку, яку продовжує блокувати Іран.
20 березня Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Японія та Канада заявили про готовність долучитися до зусиль із гарантування безпечного проходу суден через Ормузьку протоку. У спільній заяві лідери семи країн також засудили атаки Ірану на торговельні судна в Затоці, удари по цивільній інфраструктурі та фактичне закриття протоки.
21 березня Військово-морські сили Ірану провели індійський танкер для перевезення зрідженого нафтового газу через Ормузьку протоку.
22 березня Іран заявив, що Ормузька протока залишається відкритою для судноплавства, однак обмеження стосуються суден, пов’язаних із "ворогами" Тегерана, на тлі різкого загострення напруги в регіоні.
Того ж дня президент США Дональд Трамп пригрозив знищити електроенергетику Ірану, якщо протягом двох діб не буде розблоковано Ормузьку протоку.
25 березня Іран надіслав ноту Раді Безпеки ООН, у якій заявив, що "неворожі судна" можуть проходити через Ормузьку протоку за умови координації з іранською владою. Судна США, Ізраїлю та інших "учасників агресії" права на прохід не мають.
29 березня стало відомо, що Нафтовий танкер P. Aliki, який перевозить близько 650 000 барелів саудівської сирої нафти до Пакистану, пройшов Ормузькою протокою вздовж узбережжя Ірану.
Раніше Суспільне писало, чому Ормузька протока настільки важлива для глобального ринку нафти і як знизити її впливовість.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
