У середу, 18 березня, Сенат США вчергове не зміг проголосувати за резолюцію про військові повноваження, яка б заборонила президентові Дональду Трампу вести воєнні дії проти Ірану.
Про це пишуть CBS та The Hill.
53 сенатори були проти, 47 — за. Ініціатори резолюції — Демократична партія Сполучених Штатів, зокрема представник Нью-Джерсі Корі Букер. Сенатор-демократ Джон Феттерман із Пенсільванії був єдиним зі своєї партії, який проголосував проти, а сенатор-республіканець Ренд Пол з Кентуккі — був за.
Резолюція зобов'язувала б Трампа вивести Збройні сили США з бойових дій на території Ірану або проти Ірану, "якщо це не буде прямо санкціоновано оголошенням війни або конкретним дозволом на застосування військової сили". Нагадаємо, американський Конгрес не погоджував військову операцію проти Ірану.
Під час виступу в Сенаті Букер наводив аргументи проти війни — зокрема, стрімке зростання цін на товари першої необхідності, енергоносії та пальне. Букер також зазначив, що адміністрація Трампа витрачає на війну на Близькому Сході понад 1 млн доларів на день.
А лідер демократів у Сенаті Чак Шумер додав, що бойові дії призвели до блокування Ормузької протоки, через яку проходить 20% нафти у світі.
Натомість сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив: "На мою думку, ми не можемо стати головнокомандувачем. Не можна, щоб 535 осібКількість законодавців у Конгресі США стали головнокомандувачем, а саме це і робить Закон про військові повноваження. Через 60 днів, якщо Конгрес не схвалить, військові дії припиняються".
4 березня Сенат вперше провалив голосування за цю резолюцію.
18 березня на слуханнях у Сенаті очільниця Національної розвідки США Тулсі Габбард ухилилась від запитання, чи вважає вона, що Іран становить "неминучу ядерну загрозу" для США.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
