Перейти до основного змісту
Очільниця розвідки США ухилилась від відповіді, чи справді Іран був великою загрозою Штатам

Очільниця розвідки США ухилилась від відповіді, чи справді Іран був великою загрозою Штатам

Тулсі Габбард на слухання Сенату США
Директор Агентства оборонної розвідки генерал-лейтенант Джеймс Адамс, директорка Національної розвідки Тулсі Габбард та в. о. директора Агентства національної безпеки генерал-лейтенант Вільям Гартман дають свідчення на слуханнях сенату, США, 18 березня 2026 року. REUTERS/Kevin Lamarque

Директорка Національної розвідки США Тулсі Габбард ухилилась від запитання сенаторів, чи вважає вона, що Іран становить "неминучу ядерну загрозу" для США.

Про це йшлося на свідченнях розвідки США в Сенаті 18 березня.

"Чи була оцінка розвідувальної спільноти такою, що іранський режим становив неминучу ядерну загрозу — так чи ні?" — запитав сенатор Джон Оссоф, демократ від штату Джорджія.

"Сенаторе, єдиною особою, яка може визначити, що є, а що не є безпосередньою загрозою, є президент", — відповіла Габбард.

Її також запитали, чому вона на слуханнях 18 березня не озвучила раніший висновок розвідки, що іранська програма збагачення урану була знищена під час ударів по Ірану в червні 2025 року і що "відтоді не було жодних спроб відновити їхні можливості зі збагачення". Вона пояснила, що виключила цю тезу через брак часу на свій виступ.

Джерела Bloomberg кажуть, що під час передвиборчої кампанії Трампа Габбард була проти бомбардування Ірану.

Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану

28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".

Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.

На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.

У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".

28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).

1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.

2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.

6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".

8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.

Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.

Топ дня
Вибір редакції
На початок