Президент Франції Емманюель Макрон провів телефонну розмову з іранським президентом Масудом Пезешкіаном і закликав Іран негайно припинити атаки на країни регіону — як прямі, так і через підтримувані ним угруповання в Лівані та Іраку.
Про це Макрон написав у X 16 березня.
Макрон нагадав іранському президенту, що Франція діє виключно в оборонних рамках — для захисту своїх інтересів, регіональних партнерів та свободи судноплавства. Він назвав неприпустимими атаки проти Франції.
"Неконтрольована ескалація, свідками якої ми є, занурює весь регіон у хаос із серйозними наслідками сьогодні й на роки вперед. Люди як в Ірані, так і в усьому регіоні є жертвами цього", — написав Макрон.
За його словами, лише нові політичні та безпекові рамки можуть забезпечити мир і безпеку для всіх. Такі рамки мають гарантувати, що Іран ніколи не отримає ядерну зброю, а також усунути загрози від його балістичної програми та дестабілізаційної діяльності в регіоні й за його межами. Макрон також наполіг на якнайшвидшому відновленні свободи судноплавства в Ормузькій протоці.
Крім того, президент Франції закликав Пезешкіана дозволити французьким громадянам Сесіль Колер та Жаку Парі якнайшвидше повернутися до Франції.
"Їхні випробування тривали занадто довго, їхнє місце — серед рідних", — написав він.
Сесіль Колер — французька вчителька, Жак Парі — її партнер, пенсіонер. Іранська влада затримала їх під час туристичної поїздки у травні 2022 року за звинуваченням у шпигунстві. У жовтні 2025 року іранський суд засудив Колер до 20 років ув'язнення, Парі — до 17 років. У листопаді 2025 року обох звільнили з тегеранської в'язниці та перевели на територію посольства Франції в Тегерані, але Іран не дозволяє їм виїхати з країни.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
