У середу, 11 березня, 32 країни-члени Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) ухвалили рішення вивільнити на ринок 400 мільйонів барелів нафти зі своїх надзвичайних резервів, щоб компенсувати перебої на нафтових ринках через ситуацію на Близькому Сході.
Відповідна заява опублікована на сайті МЕА.
"Виклики на нафтовому ринку, з якими ми стикаємося, мають безпрецедентний масштаб, тому я дуже радий, що країни-члени МЕА відреагували на це екстреними колективними діями... Ринки нафти є глобальними, тому реагування на серйозні перебої також має бути глобальним. Енергетична безпека є основоположним мандатом МЕА, і я радий, що члени МЕА демонструють тверду солідарність, спільно вживаючи рішучих заходів, — сказав виконавчий директор МЕА Фатіх Бірол.
За його словами, ці 400 мільйонів барелів нафти будуть надані ринку протягом періоду, що відповідає "національним обставинам кожної країни-члена, і будуть доповнені додатковими надзвичайними заходами з боку деяких країн".
Зазначається, що країни-члени МЕА володіють екстреними запасами нафти обсягом понад 1,2 мільярда барелів, а ще 600 мільйонів барелів промислових резервів перебувають під державними зобов'язаннями. Для агентства, заснованого в 1974 році, це шосте в історії скоординоване вивільнення сировини, попередні відбулися в 1991, 2005, 2011 роках та двічі у 2022-му.
У заяві наголошується, що загострення ситуації на Близькому Сході перешкоджає постачанню нафти через Ормузьку протоку, а обсяги експорту сировини та нафтопродуктів наразі впали нижче 10% від рівня до початку конфлікту. Це змушує операторів у всьому регіоні зупиняти або суттєво скорочувати виробництво, додає МЕА.
Загалом, у 2025 році на Ормузьку протоку припадало близько 25% світового морського трафіку нафти — це в середньому 20 мільйонів барелів на добу. Альтернативні маршрути для постачання сировини в обхід протоки наразі обмежені.
"Секретаріат МЕА надасть додаткову інформацію про те, як ці колективні дії будуть реалізовані у належний час. Він також продовжуватиме уважно стежити за світовими ринками нафти і газу та надавати рекомендації урядам країн-членів, за необхідності", — додали у заяві.
Що відомо про нафтову кризу через бойові дії в Ірані
Американські чиновники та розвідки 10 березня сказали в коментарі CBS та CNN про ознаки, що Іран готується розмістити морські міни в Ормузькій протоці або навіть уже почав мінувати територію. Президент США Дональд Трамп пригрозив воєнними наслідками для Тегерана.
Адміністрація Трампа оголосила план страхування танкерів, що проходять через Ормузьку протоку, після того як морські страховики відмовилися покривати судна в регіоні. Білий дім також заявив про намір організувати військовий ескорт, але конкретного плану поки немає.
А ще Мінфін США розглядає варіант зняття санкцій на нафту РФ, аби усунути нестачу нафти у світі через військову операцію проти Ірану на Близькому Сході.
9 березня ціни на нафту перевищили позначку 100 доларів за барель — уперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Через операцію США та Ізраїлю проти Ірану ф'ючерси на американську нафту зросли на 18%, а світовий еталон Brent — на 16%.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
