Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що перші 10 днів війни на Близькому Сході додатково коштували ЄС три мільярди євро через зростання цін на газ і нафту.
Про це вона заявила на засіданні Європейської ради, передає кореспондентка Суспільного.
Фон дер Ляєн навела приклад економічних наслідків війни на Близькому Сході для ЄС. За її словами, ціни на газ зросли на 50%, а на нафту — на 27%, що за перші 10 днів конфлікту обійшлося європейським платникам податків у додаткові 3 мільярди євро на імпорт викопного палива.
Президентка Єврокомісії зазначила, що фактична залежність від викопного палива показала необхідність розвитку власних енергетичних ресурсів.
"Ми маємо власні джерела енергії. Відновлювані джерела енергії та атомна енергія. Їхні ціни за останні 10 днів залишилися незмінними", — заявила фон дер Ляєн.
Вона додала, що у ЄС розробляють заходи для зменшення впливу високих цін на газ на вартість електроенергії, зокрема через кращу реалізацію двосторонніх довгострокових угод між розробниками відновлюваної енергетики та державними органами, державну допомогу, а також можливе субсидування чи обмеження ціни на газ.
В світі зростають ціни на нафту
Експерт з ринку пального Сергій Куюн поснив, що військова операція США та Ізраїлю проти Ірану 28 лютого призвела до різкого стрибка цін на паливо. Вартість бареля нафти зросла з 72 до 117 доларів, а дизель на лондонській біржі — з 762 до 1360 доларів за тонну. Це вплинуло на ціну на пальне у Європі та Україні.
9 березня ціни на нафту перевищили позначку 100 доларів за барель — уперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Через операцію проти Ірану ф'ючерси на американську нафту зросли на 18%, а світовий еталон Brent — на 16%.
Адміністрація Трампа оголосила план страхування танкерів, що проходять через Ормузьку протоку, після того як морські страховики відмовилися покривати судна в регіоні. Білий дім також заявив про намір організувати військовий ескорт, але конкретного плану поки немає.
Також стало відомо, що міністерство фінансів США розглядає варіант зняття санкцій на нафту РФ, аби усунути нестачу нафти у світі через військову операцію проти Ірану на Близькому Сході.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
