Висока представниця Євросоюзу із закордонних справ Кая Каллас заявила, що 11 березня посли країн-членів ЄС схвалили нові санкції проти 19 іранських посадовців та організацій. Обмеження запровадять через порушення прав людини.
Про це вона повідомила у соцмережі Х.
Голова європейської дипломатії наголосила, що ЄС захищатиме свої інтереси та переслідуватиме тих, хто відповідальний за внутрішні репресії в Ірані.
"Він (Євросоюз — ред.) також надсилає Тегерану сигнал, що майбутнє Ірану не може бути побудоване на репресіях", — додала Каллас.
Наприкінці 2025 року в Ірані на тлі стрімкого зростання цін та знецінення національної валюти розпочалися протести, які переросли у прямі сутички демонстрантів зі спецпризначенцями та правоохоронцями.
Тоді Польща, США і Швеція закликали своїх громадян покинути Іран, Франція вивезла частину дипломатів. Британія запровадила нові санкції проти Ірану та тимчасово закрила своє посольство в Тегерані. Також своє диппредставництво закрила Україна.
Іранська влада підтвердила загибель 5000 людей під час протестів. Правозахисна група HRANA повідомила про 3308 підтверджених загиблих і понад 24 тисячі арештів, а ще 4382 смерті перевіряли. Водночас з'явились неперевірені дані — від 2 до 20 тисяч загиблих.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
