21 січня зʼявилась неочікувана, а для всього енергетичного сектору країни шокуюча новина про смерть члена правління Укренерго Олексія Брехта. Офіційно повідомляють, що він загинув під час виконання професійних обовʼязків. Із власних джерел Суспільне дізналось, що причиною загибелі стало ураження струмом на одній із підстанцій компанії.
Після початку російських атак на українську енергетику саме активи Укренерго — компанії, що відповідає за транспортування електрики та баланс усієї системи, — стали однією з основних цілей для ракет і дронів. Чи не найбільше страждали ключові підстанції Укренерго, без яких нормальне функціонування енергосистеми неможливе.
Попри низьку медійність Олексія Брехта, усі співрозмовники Суспільного описують його як ключову людину для української енергостійкості. Зокрема, йому країна завдячує швидкому відновленню підстанцій, створенню унікального захисту, який витримує десятки ударів "шахедів", а також унікальні ремонти, під час яких не вимикають споживачів.
Крім професійної майстерності Брехта, співрозмовники відзначають і його політичну витримку. Вона, зокрема, дозволила зберегти Укренерго від зазіхань колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, якого підозрюють у відмиванні коштів.
Сьогодні, 24 лютого, Володимир Зеленський посмертно надав Олексію Брехту звання Героя України.
У цьому матеріалі ми розповідаємо, ким був Олексій Брехт та як із його допомогою Україна змогла зберегти свою енергетику.
Початок карʼєри в енергетиці
Олексій Брехт розпочав свою роботу в 1999 році на Київській гідроакумулювальній електростанції. Ця станція генерує електрику, коли вона в дефіциті, — а коли електрики багато, ГАЕС, навпаки, працює як насос і закачує воду для використання в майбутньому.
За два роки Брехт перейшов в Укренерго на посаду диспетчера. Там він і пропрацює наступні 25 років, аж до своєї загибелі. Поступово він рухатиметься карʼєрними сходами, і запорукою цього частково стане досвід роботи в компанії, що виробляє електрику. Це дало Брехту можливість бачити ситуацію в енергетиці комплексно.
Перші кроки, важливі для стійкості енергосистеми під час повномасштабної війни, Брехт із командою почав робити ще у 2015 році — після того, як компанію очолив Всеволод Ковальчук. За його каденції до команди також доєднуються майбутній керівник оператора Володимир Кудрицький та майбутній заступник керівника Андрій Немировський. Брехт же станом на 2015-й вже був головним експертом компанії з інженерно-технічних питань і фактичним радником голови Укренерго, згадує Ковальчук у розмові із Суспільним.
Як енергосистему готували до викликів війни
Попри сотні ракет та тисячі дронів, Україна залишається зі світлом завдяки кільком прийнятим із 2015-го по 2022-й рішенням. Ледь не головне з них — приєднатись до загальноєвропейської енергосистеми (ENTSO-E).
До 24 лютого 2022 року Україна перебувала у спільній енергосистемі з Росією та Білоруссю. Через це РФ могла б завдяки несподіваному технічному маневру дистанційно влаштувати в Україні блекаут. Це було б подібним до аварії, що сталась наприкінці січня, коли проблеми в енергосистемах Румунії та Молдови спричинили масові відключення електрики в Україні. Також енергетичне приєднання до Європи допомагає отримувати до 2,3 гігавата імпортної електроенергії — це рівносильне генерації всієї Хмельницької АЕС.
Політичне рішення про приєднання тоді ухвалювало керівництво країни та Укренерго. А от за технічну частину угоди відповідав саме Брехт. "За перші 2,5 року втілення проєкту відбувалася основна маса заходів, пов'язаних із модернізацією мереж, — згадує Ковальчук. — Ми презентували [європейцям] розрахунки стійкості енергосистеми. Все це готувалось безпосередньо за участі Олексія".
Окрім документації, Україна мала модернізувати й розбудовувати свою енергосистему. Це стосувалось реконструкції основних АЕС, ТЕС та гідроелектростанцій, але чи не найскладнішим із проєктів було будівництво підстанції "Кремінська".
Після окупації частин Донецької і Луганської областей у 2014 році виникли проблеми з електропостачанням півночі Луганщини, оскільки головний трансформатор для цього регіону залишився на окупованій території. Міста, на кшталт Лисичанська й Сіверськодонецька, залежали від однієї лінії електропередачі, яка йшла від Луганської ТЕС. А вона постійно потрапляла під обстріли росіян, адже розташована була у прифронтовому місті Щастя.
Укренерго мало забезпечити цей регіон сталим електропостачанням — і так зʼявилась підстанція "Кремінська". Її унікальність у тому, що її зводили за новими стандартами й замість десятків гектарів підстанція вміщувалась у двох невеликих будівлях.
"Це складний, унікальний об'єкт. Реалізація проєкту в кінцевій фазі — а енергетики були залучені у підключенні, налаштуванні, складанні загального плану втілення проєкту — відбувалося під керівництвом Брехта", — згадує член правління Укренерго Олег Павленко.
Ця підстанція була важлива й для того, щоб Україна змогла пройти важливий фінальний етап у приєднанні до європейської енергосистеми – довести свою можливість працювати в ізольованому режимі, розповідає Павленко. Це було необхідно, щоб перевірити енергосистему на можливі збої. Для приєднання до "енергетичного ЄС" їх бути не мало.
Саме в ізольованому режимі Україна зустріла повномасштабну війну. 24 лютого за кілька годин до російського вторгнення почалось тестування. Перші тижні війни українська енергосистема працювала в ізоляції, що з технічного погляду — дуже складне завдання. Попри активні бойові дії, Укренерго продемонструвало цілісність і керованість, що дозволило 16 березня 2022 року, у скорочені на рік терміни, приєднатись до ENTSO-E.
"Ті люди, яким щодня дякує президент"
У приєднанні до ENTSO-E Брехт був лише частиною команди. А от що стосується готовності енергетиків швидко проводити колосальні обсяги ремонтів та відновлення – він став запорукою цього.
За часи керівництва Ковальчука в компанії почалося масштабне скорочення працівників. За пʼять років штат Укренерго зменшився майже вдвічі – з понад 15 тисяч до близько 7 500 людей. "Це був великий проєкт. Не про скорочення, а про підвищення продуктивності праці", — каже Ковальчук.
Фактично, це скорочення було необхідне для оптимізації управління, адже у кожного рівня компанії були свої бухгалтери, юристи, фінансисти. "Це був треш, були такі собі графства й царства", — згадує наступник Ковальчука Володимир Кудрицький.
Олексій Брехт запропонував просту структуру – створити чотири територіальні управління: Західне, Східне, Північне і Південне. А вже в їхнє підпорядкування надати підстанції. Завдяки цьому вдалось не лише скоротити штат, а й вивільнити близько 800 технічних працівників. Їх об'єднали в підрозділ "Будівництво і ремонт", підпорядкований безпосередньо Брехту.
"Цих 800 людей ми не звільнили, а, оптимізувавши роботу, перевели робити ремонти та реконструкції наших об'єктів. Це саме ті люди, яким зараз щодня дякує президент. І це зробив Олексій", — каже Кудрицький.
На момент створення цього підрозділу одним з основних завдань була часткова відмова від підрядників, які ремонтували енергообʼєкти до цього. Власний підрозділ мав здешевити вартість ремонтів та зробити їх ефективнішими. Але згодом вони зіграли іншу, неочевидну доти роль. У перші місяці повномасштабної війни, коли всі підрядники виявились непрацездатними, саме новостворений підрозділ ремонтував мережі Укренерго.
"[Брехт] був одним із ключових ідеологів та імплементаторів цієї ідеї, яка стала просто рятівною паличкою на початку повномасштабного вторгнення. Тоді ринок підрядних організацій був дезорієнтований, як і будь-який ринок в Україні. Але наявність такого внутрішнього резерву й потенціалу людей врятували і продовжують рятувати нас зараз", — каже Олег Павленко.
2022-й: роботи на ЧАЕС
Одним із перших енергообʼєктів, які Росія окупувала під час повномасштабного вторгнення, стала Чорнобильська АЕС. Попри те, що ця станція не працює, вона має постійно отримувати електрику, адже на її території досі зберігається відпрацьоване ядерне паливо. Його треба постійно охолоджувати, інакше воно починає нагріватись, що може спричинити витік радіації.
Майже з перших днів російські обстріли перебивали лінії електропередач, які живили станцію. Часто пошкодження були або на окупованій території, або в сірій зоні. Ремонтом пошкодженого обладнання займався Брехт, який особисто керував діями ремонтних бригад на окупованій тоді території, згадує Кудрицький.
"Це було дуже складно, тому що туди всім разом (ремонтній бригаді — ред.) потрібно заїхати. Для цього треба з нашими військовими це погодити, також погодити, щоб [росіяни] не стріляли, полагодити, потім звідти виїхати. Цим усім займався Олексій. ЧАЕС заживляли, ядерного інциденту не було", — згадує колишній очільник компанії.
Олексій Брехт, як згадує колишня директорка з комунікацій Укренерго Марія Цатурян, разом із ремонтниками їхав до лінії розмежування, де чекав на їхнє повернення.
Подібне Брехт робив не раз. Подібними ремонтними роботами він уже пізніше керував на прифронтових територіях, за кілька кілометрів від лінії зіткнення, згадує колишній член наглядової ради Укренерго, а нині радник міністра енергетики Юрій БойкоБойко Юрій Миколайович — енергетик, колишній в.о. Міністра енергетики 2020 року. Не плутати із Бойком Юрієм Анатолійовичем, міністром енергетики в часи Януковича, та одним із лідерів проросійських партій "Опозиційний блок" та "ОПЗЖ".. Уже тоді член правління Брехт безпосередньо з бригадою був на обʼєкті, який вони відновлювали. Разом із ремонтниками Брехт провів там усю ніч.
"Це питання морально-етичної складової. Якщо ти посилаєш людей туди, де дуже небезпечно, де є височенна ймовірність атаки, — ти мусиш показувати [відданість справі] власним прикладом. Він це робив і не боявся. Він показував, що він довіряє тим заходам безпеки, які військові пропонували для бригади на період виконання цих робіт. Але навіть за таких обставин немає стовідсоткових гарантій безпеки", — згадує Бойко.
Будівництво укриттів та залучення коштів
З кінця 2022 року однією з головних цілей для російських атак стали підстанції Укренерго. Окрім знищення генерації (зокрема, ТЕС, ТЕЦ, ГЕС), росіяни намагались перебити й шляхи передачі електрики, зокрема підстанції. Це допомогло їм влаштувати єдиний блекаут в Україні 23 листопада 2022 року. Але й нині армія РФ використовує цю тактику ударів, що дозволяє їм періодично знижувати обсяги генерації на українських АЕС.
Тому з 2023 року Укренерго почало захищати свої підстанції так званим захистом другого рівня. Для цього Брехт разом із Генштабом розробив дизайн захисту трансформаторів. Складність будівництва була в тому, що самі захисні конструкції мали бути заввишки з семиповерховий будинок і будувати їх необхідно було на трансформаторі, що продовжував працювати під напругою в сотні тисяч вольтів. Цим процесом також, за словами співрозмовників, керував Брехт.
Пізніше віцепремʼєр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба опублікує фотографії цих укриттів. Також Суспільному із власних джерел відомо, що такі укриття вже витримували десятки ударів "шахедів".
У 2023 році подібні укриття паралельно робило й Держагентство з відновлення. Проте в Укренерго виходило швидше й дешевше: захист одного трансформатора засобами оператора обходився до 120 мільйонів гривень, а захист одного трансформатора від агенції з відновлення коштував від 200 до 500 мільйонів гривень, писало видання “Наші гроші”. Цю ж інформацію підтверджували Суспільному кілька співрозмовників в енергетичному секторі.
Але головною перевагою Укренерго стало те, що необхідні для побудови захисту підстанцій кошти компанія отримала від іноземних партнерів — це не були гроші з бюджету.
Загалом із початку повномасштабного вторгнення Укренерго змогло залучити понад 1,7 мільярда євро допомоги. Це — найбільша сума для української компанії, не враховуючи військові потреби. За словами члена правління Укренерго Олега Павленка, який і відповідає за залучення коштів, Олексій Брехт допомагав оформлювати технічну частину, а самі запити “були бездоганно обґрунтовані й логічно пов'язані з тією реальною потребою мережі, яка існувала в певному моменті часу”.
Звільнення Кудрицького й конфлікт із Галущенком
Попри такі успіхи компанії, вона залишилася поза впливом тодішнього міністра енергетики Германа Галущенка. Ще у 2021 році він намагався усунути тодішнього керівника Укренерго Володимира Кудрицького. Тоді цього не сталось.
У вересні 2024-го після ставки Верховного головнокомандувача Кудрицькому ультимативно запропонували написати заяву на звільнення з посади. Він відмовився це робити, після чого наглядова рада оператора більшістю голосів звільнила його з посади сама. Кудрицький називав "натхненником цього процесу" Міністерство енергетики. За даними Суспільного, тодішній очільник Міненерго Герман Галущенко був присутній на ставці, де прийняли таке рішення.
Кілька співрозмовників Суспільного в енергетичній галузі розповідали, що фактично Укренерго було єдиним великим гравцем на ринку, який залишався непідконтрольним тодішньому міністру енергетики Герману Галущенку. Про це ж писало й видання "Економічна правда".
Політичним рішення про звільнення Кудрицького назвали й двоє незалежних членів наглядової ради Укренерго — Педер Андреасон та Данієль Доббені, який є головою ради. Після цього вони подали заяви на звільнення.
Після звільнення Кудрицького тимчасовим виконувачем обовʼязків голови компанії призначили Олексія Брехта, допоки нового керівника не оберуть шляхом конкурсу. За словами Кудрицького, саме Брехта він рекомендував наглядовій раді як свого наступника.
“Я був впевнений, що він не прогнеться, що він буде захищати компанію від зовнішнього впливу міндичів, від якого я, врешті-решт, так і не зміг втриматись і захистити”, — згадує Кудрицький.
Колишній член наглядової ради Укренерго Юрій Бойко говорить і про інші причини призначення саме Брехта. Звільнення Кудрицького сталось перед зимою 2024-25 років, тому тимчасовим виконувачем обовʼязків голови мала стати людина, яка добре знає технічний бік справи й роботу компанії. Брехт найкраще підходив для цього. “У підпорядкуванні Олексія була більшість працівників компанії — чотири тисячі з шести тисяч людей”, — каже Бойко.
Тієї зими Україна майже не зазнавала масованих атак на енергетику, відповідно, зиму вдалося пройти без масових відключень електрики. Проте, не маючи зовнішніх атак, компанія мала “внутрішні”.
10 січня 2025 року у Верховній Раді відбулась суперечка між нардепкою Інною Совсун та міністром енергетики Германом Галущенком щодо необхідності добудови енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Результатом цього стало те, що Совсун зареєструвала у парламенті постанову про відставку Галущенка з поста міністра енергетики.
Після цього, енергетичні компанії почали масово публікувати дописи про підтримку Германа Галущенка та необхідність єдності у сфері. Такі повідомлення написали Енергоатом, “Гарантований покупець”, Нафтогаз, Центренерго, Укргідроенерго та інші. Єдиним великим гравцем на енергетичному ринку, який такого допису не зробив, було саме Укренерго, яке тоді очолював Брехт.
У відповідь Міненерго намагалось унеможливити потенційне призначення Брехта повноцінним керівником компанії через конкурс, який тривав на початку 2025 року. Спочатку в міністерстві просили Брехта знятись із конкурсу. Коли той відмовив, Міненерго змінило статут компанії.
В оновленому документі для призначення керівників компанії була потрібна згода щонайменше пʼяти членів наглядової ради. Так незалежні члени не змогли б самостійно прийняти рішення та потребували голосу бодай одного представника держави. "Таким чином міністерство хотіло мати блокувальний пакет на випадок, якщо щось піде не так", — розповідав член енергетичного комітету парламенту Андрій Жупанин. За словами співрозмовників Суспільного, це стосувалось саме можливості обрання Брехта, адже саме його кандидатура була в пріоритеті під час конкурсу.
Пізніше, після обурення міжнародних партнерів Міненерго оновлює власні зміни до статуту та дозволяє наглядовій раді приймати рішення простою більшістю, тобто чотирма голосами, якщо попередні два рази за це рішення не змогли проголосувати пʼятеро членів ради.
Але Брехта вже обрати не могли, адже його роботу блокувало б Міністерство енергетики. Тому наглядова та Міненерго зійшлись на компромісному варіанті очільника Укренерго – ним став головний диспетчер та член правління компанії Віталій Зайченко.
У листопаді минулого року діяльність Германа Галущенка на посаді міністра енергетики й пізніше юстиції обернулась найбільшим за часи президентства Володимира Зеленського корупційним скандалом. Слідчі НАБУ підозрюють Галущенка в співорганізації схеми відмивання коштів у НАЕК "Енергоатом" через відкати підрядників. Частина цих підрядів стосувалась будівництва захисних споруд від російських дроново-ракетних атак.
Ремонти й загибель
Попри програш у конкурсі, Брехт зберіг за собою посаду члена правління Укренерго. Серед іншого, такою була вимога наглядової ради компанії. Причина проста: його не було ким замінити. Адже, окрім вищенаведених обовʼязків, які покривав Брехт, був ще один – ремонт підстанцій після російських атак.
Створений Брехтом підрозділ “Будівництво і ремонт” за два роки масованих російських атак сумарно замінив стільки ж трансформаторів, скільки в радянські часи встановили за близько 40 років.
Всі опитані співрозмовники Суспільного відзначають, що почасти Брехт безпосередньо був на місці, яке ремонтували чи відновлювали.
“Можна сказати: ну що це за мікроменеджмент? З одного боку, він мав схильність замикання на собі багато рішень. Але, якщо з самого початку цього не робити, жоден проєкт по-новому рухатися не буде. Він був дуже працелюбний і витягав багато процесів на своєму бажанні й здібності бути часто всюди і особисто щось десь кудись підпихувати. Хтось дійсно це сприймав як надлишковий контроль”, — згадує колишній керівник Укренерго Всеволод Ковальчук.
За таким контролем була й турбота за персоналом, розповідають колеги Брехта. Так, Юрій Бойко згадує, як вранці 1 січня 2026 року Брехт приїхав до ремонтників на підстанцію з термосами гарячого чаю.
Пізніше, 21 січня, на підстанції Укренерго в Київській області під час відновлення обладнання після чергового російського удару Олексій Брехт загинув. Як розповідають джерела Суспільного, це сталось через ураження струмом. Член правління Укренерго торкнувся елементу, який лежав на землі. На той момент та частина підстанції була знеструмлена, тому навіть фахівці до кінця не розуміють, як там могла опинитись напруга. Припускають, що це могла бути так звана наведена напруга — така, що зʼявляється на знеструмленій ділянці від сусідньої, де залишається струм. Однак подібних випадків, які приводили б до смерті, співрозмовники згадати не можуть. А причиною смерті однозначно називають нестандартні руйнації, до яких призвели російські обстріли. Суспільне надіслало запит до Національної поліції, оскільки там перевіряли, чи не причетний до його смерті ще хтось. На момент публікації матеріалу відповіді на запит не було.
Яка доцільність того, щоб член правління всеукраїнської компанії особисто слідкував за відновленням підстанції? Тут співрозмовники одностайні: це було необхідно для швидкого відновлення електропостачання.
“Конвенційних способів ремонту підстанції після атаки балістикою не існує. Брехт мав особисто туди їхати й визначатися, що робити, адже, окрім нього, цього ніхто не міг зробити. Ті способи відновлення, які застосовувалися всі ці роки [з 2022 року] — їх треба було тільки вигадати, придумати. І це була його функція. Якби він як член правління віддавав перевагу перебувати в кабінеті, то в Києві електрики не було б три місяці”, — каже Кудрицький.
Саме знаючи всю систему, Брехт і міг розробляти унікальні рішення. Одним із таких нестандартних рішень був ремонт обʼєктів під напругою. Мова йде про підстанції на 330 тисяч та 750 тисяч вольтів. Він дозволяє не вимикати лінії та не знеструмлювати споживачів. Відповідно, такий вид ремонту дозволяє зменшити кількість черг відключень для населення. Подібні ремонтні роботи в Європі виконують лише французи, але й ті під меншою напругою – 220 тисяч, 110 тисяч вольтів і нижче.
“Ні в Укренерго, ні поза компанією зараз немає людей, які могли б повноцінно замінити Олексія,” — вважає Кудрицький. Підтверджують цю тезу й інші співрозмовники. Член правління компанії Олег Павленко каже, що нині головне завдання – продовжити й завершити все розпочате Брехтом, втримати той же рівень швидкості й ефективності аварійно-відновлювальних робіт, які досі зберігають світло в оселях українців. Колишній член наглядової ради Укренерго та радник Дениса Шмигаля Юрій Бойко припускає, що функції Брехта можна буде розділити між двома-трьома людьми.
“Я схиляюсь до того, що треба буде переформатувати роботу. Можливо, те, що закривав Олексій, розділити між двома-трьома людьми. Тому що прям один в один його замінити точно ніким. Але функція мусить працювати, адже потрібно зберегти керованість у надзвичайно важливих для життя країни процесах”, — каже Бойко.
Одразу після смерті Брехта на сайті президента України зареєстрували петицію з проханням надати йому звання Героя України. 24 лютого енергетик це звання отримав.
