Вищий антикорупційний суд (ВАКС) у вівторок, 17 лютого, обрав запобіжний захід ексміністру енергетики Герману Галущенку у вигляді тримання під вартою і можливістю внесення 200 млн грн.
Суспільне веде трансляцію із зали суду.
Суд частково задовольнив клопотання прокурорів і обрав для Галущенка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня фактичного затримання до 15 квітня, з можливістю внесення застави у розмірі 200 млн грн.
У разі сплати застави Галущенко зобов'язаний не покидати Київську область, утриматися від спілкування з іншими фігурантами справи Міндічем, Цукерманом, Миронюком, Басовим і носити електронний браслет.
Галущенко заявив, що не задоволений розміром застави і планує подати апеляцію на рішення суду.
Галущенка затримали під час спроби перетину кордону України 15 лютого. Після затримання ексміністра доправили в Київ.
Перед початком засідання у коментарі Суспільному Галущенко назвав вироком розмір застави у 425 мільйонів гривень, про який проситиме прокуратура.
"Це не застава, це вирок. Вирок, тому що людина, відповідно, буде перебувати в слідчому ізоляторі. І далі, в принципі, вже що буде зі справою, вже не принципово, бо ти вже відбуваєш покарання", — сказав він.
За словами ексміністра, його звинувачують, зокрема, у тому, що він призначав на посади у Міненерго "лояльних до міністерства людей".
"Це, до речі, привіт всім міністрам і членам уряду. Це, виявляється, тепер є злочином. Якщо ви — міністр, відповідаєте за галузь, ви намагаєтеся призначати своїх людей у свою команду. Ну, мені здається, це нормально. Як по-іншому нести відповідальність за галузь? Це ж не те, що щось таке екстраординарне. Це правда, да, дійсно, я намагався призначати своїх людей, але, вибачте, я відповідав за світло, я відповідав за енергосистеми. Мені здається, в мене непогано виходило", — сказав Галущенко.
Під час судового засідання прокурорка САП повідомила, що з техніки, вилученої під час обшуку у ексміністра правоохоронці дізналися про те, що дружина і діти Галущенка мають посвідки на проживання у Швейцарії.
За її словами, під час підготовки до вручення підозри НАБУ отримало інформацію, що Галущенко намагається перетнути кордон, тому було ухвалене рішення про затримання ексміністра. Слідство вважає, що він планує переховуватися за межами України.
Водночас адвокат Галущенка заявив, що Галущенко не мав підозри, тому його не повинні були затримувати.
"Прокурор підтвердила, що не було повідомлено, складено, вручено підозру. Ми саме це оскаржуємо, бо це незаконно. Вимагаємо дотримання букви закону", — сказав він.
Сам Галущенко заявив, що не має наміру ховатися від слідства
"Я завжди був відкритий, ніколи не ховався. Це що, секрет, що у мене діти за кордоном? Це є в матеріалах справи. Я коли свідчення давав, розповів про це", — сказав він.
Відповідаючи на питання щодо оплати навчання дітей у Швейцарії, Галущенко заявив: "Це окреме питання, я не хочу на нього відповідати. Але повірте, там все в законний спосіб".
Він заявив, що навчання дитини оплачує хрещений батько, але відмовився називати ім'я.
"Не буду казати, це не корисно. У мене багато кумів, у мене багато дітей. Вони всі заможні", — сказав Галущенко у суді.
Перед засіданням ексміністр відповів на питання, чи володіє його родина тими коштами, в розкраданні яких його підозрюють і хто оплачує навчання його сина у Швейцарії.
"З 22 року моя родина живе в орендованій квартирі. Якби ми мали ці гроші, купили б собі будинок або квартиру. Хрещений батько частково платив за навчання сина у Швейцарії. Я не буду казати, хто хрещений", — сказав він.
Пояснення НАБУ щодо затримання Галущенка
У Національному антикорупційному бюро повідомили, що Галущенку вирішили оголосити підозру не для створення картинки втечі, а через ризик виїзду підозрюваного за кордон, після чого він міг не повернутися.
В НАБУ зазначили, що у справі "Мідас" досліджували рух коштів за кордоном, збирали докази, зокрема через запити на міжнародно-правову допомогу, що потребувало часу.
"Водночас, коли з’явився ризик втечі фігуранта за кордон, ми ухвалили рішення затримати особу і повідомити їй про підозру, виходячи з доказів, зібраних на цей момент", — йдеться у повідомленні.
У НАБУ наголосили, що ключові докази у справі були отримані після огляду понад 200 електронних носіїв, вилучених під час обшуків 10−11 листопада 2025 року, а також у межах міжнародно-правової допомоги.
"Одна з важливих відповідей на міжнародний запит отримана детективами 13 лютого 2026 року. Ще 15 запитів до 14 країн світу наразі в роботі", — зазначили у Бюро.
Також в НАБУдодали, що попри чутки про начебто незаконне затримання Галущенка не відповідають дійсності, оскільки 16 лютого слідчий суддя ВАКС підтримав законність затримання підозрюваного до ранку 18 лютого або до обрання запобіжного заходу, а засідання з цього приводу розпочалося 17 лютого.
Що відомо про операцію "Мідас"
10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції"Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
В НАБУ стверджують, що гроші "відмивали" у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя "Карлсон" та Олександр Цукерман — "Шугармен". Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.
12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії. Новий склад мають обрати до кінця року.
ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі:
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. 13 листопада ТОВ "Вангар" внесло за неї заставу.
Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це спростовує, взяли під варту взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета". Він подав апеляцію, але 17 грудня апеляційна палата ВАКС не задовольнила її.
Виконавчому директору з безпеки Енергоатому Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко фігурує як "Рьошик". Він подавав апеляцію, але суд її не підтримав.
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. За нього внесли гроші й він вийшов на свободу.
13 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 мільйонів гривень застави, яку за неї вже внесли.
Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який, за даними слідства, фігурує у справі як "Че Гевара", суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО. Окрім того, він фігурує у справі щодо корупції в будівельній сфері за участі топпосадовців.
1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.
