Центральний окружний суд у Сеулі засудив експрезидента Південної Кореї Юн Сук Йоля до довічного позбавлення волі у справі про запровадження ним воєнного стану у країні у грудні 2024 року. Його визнали винним у заколоті.
Про це повідомляють Yonhap та Assosiated Press.
Спеціальний прокурор вимагав смертної кари для Юна, заявивши, що його дії становили загрозу південнокорейській демократії та заслуговують на найсуворіше покарання.
Суддя Чжі Ку-йон заявив, що визнав експрезидента винним у заколоті за мобілізацію військових і правоохоронців з метою незаконного захоплення ліберально налаштованої Національної асамблеї, арешту політиків та встановлення безконтрольної влади на "значний" період часу. Зрештою Юну присудили довічне ув'язнення. Зазначається, що він, ймовірно, оскаржить цей вирок.
Згідно із законодавством Південної Кореї, організація повстання карається максимальним покаранням у вигляді довічного ув'язнення або смертної кари. Втім, у країні страт не було з 1997 року.
Окрім цього, суд також визнав винними та засудив кількох колишніх військових і поліцейських посадовців, які брали участь у виконанні указу Юна про воєнний стан, зокрема ексміністра оборони Кім Йон Хьона засудили до 30 років ув’язнення за ключову роль у плануванні цього заходу та мобілізації армії.
Оголошення воєнного стану в Південній Кореї
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль 3 грудня 2024 року оголосив про запровадження воєнного стану у країні. Він звинуватив опозицію в контролюванні парламенту й паралізуванні роботи уряду "антидержавною діяльністю".
Юн також заявив, що такий захід необхідний для відновлення "верховенства права" в країні й пообіцяв "викорінити мерзенні пропівнічнокорейські антидержавні сили".
Після запровадження воєнного стану, військове командування оголосило про заборону будь-якої політичної діяльності, зокрема протестів. Окрім того, указ ставить під контроль усі медіа та видавців, а також наказує лікарям, які перебувають у відпустці.
Через шість годин після оголошення Юн скасував воєнний стан в країні.
5 грудня він оголосив про прийняття відставки міністра оборони Кім Йон Хьона, який взяв на себе відповідальність за запровадження воєнного стану, що викликало значний резонанс у країні. Новим міністром оборони призначили генерала у відставці Чхве Бьон Хьока.
14 грудня парламент Південної Кореї з другої спроби схвалив імпічмент президента Юн Сук Йоля, який ввів у дію рішення про запровадження воєнного стану в країні. Імпічмент підтримали 204 депутати.
15 січня 2025 року правоохоронці затримали усуненого президента Юн Сук Йоля за оголошення ним воєнного стану.
18 січня західний окружний суд Сеула видав ордер на офіційний арешт Юна через його спробу запровадити у країні воєнний стан.
У січні 2026 року південнокорейський суд засудив його до п’яти років ув’язнення за частиною звинувачень, пов’язаних із запровадженням воєнного стану.
Юн постійно заперечував, що мав наміру ввести військове правління, але оголосив надзвичайний стан, щоб привернути увагу до зловмисних дій опозиційних партій та захистити демократію від "антидержавних" елементів.
