У середу, 21 січня, суд першої інстанції у Південній Кореї засудив колишнього прем’єр-міністра Хан Док Су до 23 років позбавлення волі. Його визнали винним у справі про спробу державного перевороту, пов’язану із запровадженням режиму воєнного стану колишнім президентом Юн Сок Йолем у грудні 2024 року.
Про це пише видання Yonhap.
Центральний окружний суд Сеула визнав Хана винним у підбурюванні до повстання, участі в ньому та наданні неправдивих свідчень.
Слідство дійшло висновку, що колишній премʼєр відігравав ключову роль у спробі держперевороту, зокрема, він брав безпосередню участь у підготовці указу про воєнний стан, запропонувавши тодішньому президентові Юн Сок Йолю скликати засідання уряду перед його оголошенням.
За даними суду, Хан не висловлював незгоди з цим рішенням під час засідання Кабміну і, ймовірно, закликав тодішнього міністра внутрішніх справ виконати наказ президента. Зокрема, мова йшла про відключення електроенергії та води для медіа, які критикували владу.
"Підсудний, як прем'єр-міністр, наділений демократичною легітимністю, мав обов’язок дотримуватися Конституції та законів і докладати всіх зусиль для її реалізації та захисту Конституції. Незважаючи на це, він знехтував цим обов'язком і відповідальністю, вважаючи, що повстання 3 грудня (2024 року — ред.) може бути успішним, і вирішив взяти у ньому участь", — зазначив суддя під час оголошення вироку.
Хан заперечив усі звинувачення, стверджуючи, що не знав про плани запровадження воєнного стану до моменту оприлюднення декларації, а також ніколи не погоджувався з цим рішенням і не сприяв його реалізації.
Хоча спеціальна прокуратура просила для експосадовця 15 років ув’язнення, суддя виніс суворіший вирок, засудивши його до 23 років позбавлення волі.
Видання додає, що Хан став першим членом уряду Юн Сок Йоля, який отримав реальний термін у справі про запровадження воєнного стану.
Оголошення воєнного стану в Південній Кореї
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль 3 грудня 2024 року оголосив про запровадження воєнного стану у країні. Він звинуватив опозицію у контролюванні парламенту й паралізуванні роботи уряду "антидержавною діяльністю".
Юн також заявив, що такий захід необхідний для відновлення "верховенства права" в країні й пообіцяв "викорінити мерзенні пропівнічнокорейські антидержавні сили".
Після запровадження воєнного стану, військове командування оголосило про заборону будь-якої політичної діяльності, зокрема протести. Окрім того, указ ставить під контроль усі ЗМІ та видавців, а також наказує лікарям, які перебувають у відпустці.
Через шість годин після оголошення Юн скасував воєнний стан в країні.
5 грудня президент Південної Кореї Юн Сук Йоль оголосив про прийняття відставки міністра оборони Кім Йон Хьона, який взяв на себе відповідальність за запровадження воєнного стану, що викликало значний резонанс у країні. Новим міністром оборони призначили генерала у відставці Чхве Бьон Хьока.
14 грудня парламент Південної Кореї з другої спроби схвалив імпічмент президента Юн Сук Йоля, який ввів у дію рішення про запровадження воєнного стану в країні. Імпічмент підтримали 204 депутати.
15 січня правоохоронці затримали усуненого президента Юн Сук Йоля за оголошення ним воєнного стану минулого місяця.
18 січня західний окружний суд Сеула видав ордер на офіційний арешт Юна через його спробу запровадити у країні воєнний стан.
Юна усунув з посади Конституційний суд у квітні. Його судять за повстання, спричинене невдалим оголошенням воєнного стану. Якщо його визнають винним, його можуть засудити до смертної кари.
Юн постійно заперечував, що мав наміру ввести військове правління, але оголосив надзвичайний стан, щоб привернути увагу до зловмисних дій опозиційних партій та захистити демократію від "антидержавних" елементів.
