Як Мінсоцполітики хоче зобов'язати дітей допомагати літнім батькам. Пояснює експертка

Як Мінсоцполітики хоче зобов'язати дітей допомагати літнім батькам. Пояснює експертка

Ексклюзивно
Як Мінсоцполітики хоче зобов'язати дітей допомагати літнім батькам. Пояснює експертка Ілюстративне фото: pixabay

Міністерство соціальної політики України підготувало законопроєкт про захист майнових прав окремих категорій осіб та відшкодування витрат на догляд за такими особами, який наразі перебуває на стадії громадського обговорення. У тексті документа йдеться, що попри те, що закон зобов’язує допомагати своїм літнім батькам, на практиці ця вимога часто ігнорується. Відтак потрібні зміни до чинного законодавства. Членкиня Асоціації правників України Олена Сибірцева розповіла в ефірі Українського радіо, що передбачає проєкт закону та як він впливатиме на українське суспільство.

Так, за її словами, у проєкті закону міститься пропозиція внести усунення від права спадкування осіб, які ухилялися від здійснення догляду за спадкодавцем.

"Мається на увазі те, що якщо було ухилення чи родичі не утримували, тоді вони позбавляються права на спадок. Також як варіант у законопроєкті вказано, що спадкоємці мають відшкодувати витрати, які були зроблені певною особою чи закладом державної установи, покликаними на забезпечення людей похилого віку", — розповіла Олена Сибірцева.

Читайте також: Чоловікам дозволили йти в декрет на рівні з жінками. Що передбачає закон

Але, за словами правниці, це зовсім не пов'язано з аліментами, як це потрактували українські ЗМІ.

"Ба більше, спадкоємцями можуть бути не лише діти, але й інші особи, наприклад, дружина, яка пережила чоловіка, чи навпаки, брати, сестри", — пояснила вона.

Експертка наголосила, що Конституція України та Сімейний кодекс говорять про те, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сімейний кодекс уточнює, що йдеться про непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги. Це правило, щоправда, має виключення: якщо такі батьки були позбавлені батьківських прав чи ухилитися від виконання батьківських обов'язків, в такому випадку вони не мають права на стягнення аліментів.

Цю тему продовжує і Кримінальний кодекс, який каже, що за ухилення від утримання непрацездатних батьків передбачена кримінальна відповідальність: штрафи, громадські або виправні роботи та обмеження волі.

Читайте також: Як передати нерухомість у власність дитини. Пояснює Мін'юст

"Якщо розглядати пропозиції, які висловлені у законопроєкті, у розрізі чинних норм права, то це може здійснюватися винятково за життя таких осіб похилого віку. Вони можуть звернутися до суду за захистом своїх прав, вказувати на те, що вони є непрацездатними, потребують матеріальної допомоги, що у них є діти, які можуть таку допомогу надавати. В судовому порядку слід встановлювати факти, які такі відомості підтверджувати суть, та стягувати аліменти", — роз’яснила Сибірцева.

Разом з тим, експертка висловила сумнів, що формулювання, наведені в законопроєкті, залишаться чинними увійдуть у норму законодавства, оскільки вони є дуже суперечливими з точки зору захисту права власності. Законопроєкт нібито пропонує захистити людей літнього віку, тому що не всі діти чи родичі ставляться свідомо до їх утримання. Але, з іншого боку, є дуже багато ризиків, що будуть зловживання на цю тему і фактично особи, які по закону мають право на спадкування, будуть позбавлені такої можливості, іноді з надуманих причин.

"Тому, думаю, цей законопроєкт має бути доопрацьований і вже після цього деякі з його норм можуть мати місце", — вважає вона.

Читайте також: Хто може отримати спадок попри заповіт. Пояснює Мін'юст

Сибірцева зазначила, що законопроєкт направлений на позбавлення спадщини на користь держави. Йдеться про те, що державні установи соціального напряму будуть забезпечувати права та інтереси осіб похилого віку, утримуючи їх в спеціалізованих закладах. Оскільки вони витрачають на це держбюджет, вони нібито у відповідь хочуть мати право на те, щоб забезпечити зворотні стягнення за надання цієї допомоги. Водночас спадкоємці можуть бути як за законом, так і за заповітом, тому експертка висловила сумнів у тому, що такий механізм спрацює.

"Також варто згадати, що є спадкоємці, які мають обов'язкову частку спадщини — неповнолітні діти, непрацездатні батьки, дружина чи чоловік. А зміни, які запропоновано, взагалі не охоплюють чинні норми законодавства", — вважає Сибірцева.

Читайте також

Заповісти чи подарувати. Юристи розповіли про особливості договорів

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди