Чи адаптувалися системи управління до умов пандемії. Коментує експертка

Чи адаптувалися системи управління до умов пандемії. Коментує експертка

Ексклюзивно
Чи адаптувалися системи управління до умов пандемії. Коментує експертка Ілюстративне фото, Unsplash

Пандемія та економічна криза створили певні випробування для систем управління як держав, так і організацій. Як управлінці адаптуються до нових умов, в кого це виходить добре, а в кого не дуже, та яке майбутнє чекає організації в епоху цифровізації – в ефірі Українського радіо розповіла докторка наук із державного управління, професорка Марина Білинська.

Про перехід на дистанційну роботу

Ті держави, де більш розвинені електронні системи управління більш активно адаптувалися до викликів сьогодення. Ті ж, які йшли старим, процесуальним способом, паперовим обігом документів, то вони важче переходять на нові можливості роботи в дистанційному форматі, каже науковиця.

Марина Білинська зауважує, що система управління не залежить від працівників, "а вибудовується певними традиціями та керівництвом".

"Якщо адміністрацію цікавить більше процес, ніж результат, то в таких організаціях дуже важко відпускають людей на дистанційний режим. Якщо говорити про бізнес, для якого важливий результат, то тут дуже швидко перебудувалися. Це не залежало від віку людей – просто мотивація інша", – розповіла експертка.

Тут, за її словами, є суб’єктивні та об’єктивні чинники.

"З об’єктивних чинників – людина наскільки готова до дистанційної роботи, але її фактична присутність обов’язкова, щоб підписати документ, то така людина мусить їхати на роботу. Це виникає тому, що у нас не організований електронний документообіг. Інший підхід – суб’єктивний – коли керівник організації чи установи не має можливості оцінки якості, ефективності роботи власних підлеглих, крім як їх присутності за столом. Тому і з’являються пости в Інтернеті, як працівники щось п’ють або грають, бо принцип – аби я приїхав на роботу”, – пояснює Білинська.

Скоріш за все, вважає експертка, це пов’язано з неефективною роботою системи управління. За її словами, це не стосується тих людей, професії яких пов'язані з "критичною інфраструктурою".

Як змінюватимуться управлінці

Ніхто не очікував пандемії, мало систем управління були готові переходити на "дистанційку". Але, керівники також будуть змінюватися, переконана експертка.

"По-перше, передбачено штрафи за присутність на роботі, якщо вона не обумовлена забезпеченням життєдіяльності інфраструктури, тому необхідно буде пояснювати, наприклад, поліції чому в тебе сидить весь штат. А з іншого боку – електронний документообіг, цифровізація, про яку говорить і уряд країни та президент. Тому, думаю, почнуть її впроваджувати в державне управління активніше", – розповіла Білинська.

Білинська вважає, що коли виникають такі важкі часи, то лідер організації має працювати як лідер – створити команду для виконання певного рішення.

"Але лідер має розуміти що саме є зараз першочерговим принцип світлофора – що треба терміново виконувати, що можна виконати в другу чергу, що може бути відкладено «на потім», але враховуючи стан ситуації в місті, регіоні, країні", – пояснила вона.

На її думку, системи мають бути змінені, доповнені, реорганізовані, “бо ми бачимо, що в час викликів, старі системи показують свої слабкі місця”.

"Древні філософи кажуть: "Коли закриваються одні двері, то відкриваються інші вікна можливостей". Іноді вогонь спалених мостів позаду є єдиним світлом, що освітлює шлях попереду. Жодного разу не треба впадати у відчай", – підкреслює науковиця.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди