Пандемія не перепона. Як вступити до вишу у ЄС і як там живуть українські студенти

Пандемія не перепона. Як вступити до вишу у ЄС і як там живуть українські студенти

Пандемія не перепона. Як вступити до вишу у ЄС і як там живуть українські студенти AP

У багатьох українських родинах вважається обов'язковим отримання вищої освіти відразу після завершення середньої. Останніми роками все більше батьків вирішують, що їхні діти навчатимуться за кордоном і готують їх до вступу до європейських вишів кілька років чи навіть з початкової школи.

Причинами небажання вчитися в Україні й у самих студентів часто стає погане технічне оснащення, невизнання дипломів у ЄС та в цілому якість організації освітнього процесу.

Суспільне поспілкувалося зі студентами, які після школи обрали навчання за кордоном, їхніми батьками, тими, хто поїхав до Європи за обміном, а також розбиралося, які програми вступу за кордон існують для українців і чи ускладнила їх пандемія COVID-19.

Вступ зі школи

Киянка Олена віддала вчитися за кордон двох доньок — Вікторію (на спеціальну педагогіку) та Владиславу (на політологію). Дівчата вступили на бакалаврат до Словаччини, старша зараз продовжує навчання на магістратурі у Чехії.

Олена сподівалась, що діти навчатимуться в іноземних вишах, оскільки вважає, що в українських –"багато непотрібних, зайвих предметів, зі студентами не рахуються, ставляться до них як до сміття, хоча вони люди, які тягнуться до чого світлого і набираються розуму". Водночас у ЄС, каже жінка, викладачі звертаються до студентів на "ви" і ставляться, як до рівних.

Необхідні для вступу до Словаччини документиОсобистий архів

Необхідні для вступу до Словаччини документи

Олена зазначає, що доньок доводилося психологічно готувати до вступу за кордон, адже, наприклад, молодша хотіла залишитися в Україні через друзів, тож довелося докласти зусиль, аби її переконати.

"Вмовляла, переконувала, а потім наполягала. Це допомогло", — пригадує Олена.

ЧехіяІлюстративне фото: pixabay

Чехія

Програму навчання жінка не обирала, каже, подивилася в інтернеті, що має попит, і зупинилася на тому, що було доступно. Тобто, де дитина може вивчити з нуля мову за два роки й де це буде доступно фінансово. З'ясувалося, що навчання у Європі до 25 років безкоштовне. На запитання, чи важливо було, в якій саме країні ЄС навчатимуться доньки, Олена каже, що зупинилася на оптимальному варіанті, бо доньки у 15 років самостійно визначитися не могли.

"Мої близькі з Чехії, і я усвідомлювала, що це серце Європи", — пояснила жінка.

Олена додала, що аби вступити на бакалаврат до Словаччини, а потім — на магістратуру до Чехії, дитина має гарно попрацювати над цим в Україні, не жаліти зусиль й усвідомити, що від цього залежить її майбутнє. З конкретних кроків: у 10 та 11 класах потрібно вивчити чеську до рівня B2, з яким вже можна вступати. Український атестат потрібно "легалізувати"Завірити юридично, затвердити справжність усіма необхідними підписами та перекласти мовою країни, до якої вступає дитина., така процедура проводиться в Україні й коштує близько 3 тисяч гривень.

Апостиль для вступу до СловаччиниОсобистий архів

Апостиль для вступу до Словаччини

Читайте також: Gap year чи втрачений рік. Що робити, якщо не вдалося вступити до вишу

Головне — не пропустити терміни вступу, які починаються після лютого, каже Олена. У цей період потрібно промоніторити ситуацію у всіх вишах обраної країни, обрати факультет і заздалегідь подавати заявку на вступ вже мовою країни. Після подання заявки має бути зворотний зв'язок ,і тоді потрібно надіслати поштою пакет документів, серед яких буде нотаріально завірений табель з успішністю за перше півріччя, а потім вже — копія атестату. До всіх документів мають бути додані перекладені копії.

На основі документів абітурієнт бере участь у конкурсі, і якщо деканат вишу вважає, що рівень відповідає вимогам, дитині надсилають запрошення на особисту співбесіду. На ній виш оцінює рівень мови дитини та її знання про країну. Комісія може запитати в українського вступника ім'я президента Словаччини, що він про нього думає, назву столиці або місцевої річки. У Чехії та Словаччині можна обрати й англійську мову навчання, однак у такому разі воно буде платним.

СловаччинаІлюстративне фото: pixabay

Словаччина

Донька Олени Вікторія розповідає, що вступити до Словаччини було досить легко.

"Бонус, що отримуєш посвідку на постійне проживання відразу на 3 роки (але це може залежити від міста). Є спеціальності, де треба складати вступні іспити, а є, де не треба. Я вступала без, тому що це була цілком нова спеціальність", — розповідає вона.

Головною складністю для дівчини стала мова. Але, за її словами, якщо спілкуватися з носіями мови й старатися, можна подолати мовний бар'єр достатньо швидко. Вступити до Чехії було ж набагато складніше, зокрема для цього потрібна нострифікаціяНострифікація — процедура визнання іноземних документів про освіту, тобто згоду відповідних органів державної влади на наявність законної сили цих документів на території держави., яка досить дорого коштує.

"Мені пощастило, тому що у мене вже був диплом про закінчення бакалавра, і Чехія словацький диплом визнала без нострифікації", — каже вона.

На магістратуру Вікторія складала вступні іспити, які "були середніми за складністю". Найважче їй навчатися зараз, на магістратурі, через велику кількість інформації та високі вимоги.

"Без критичного мислення взагалі ніяк. Справжня школа життя. І не лише на моїй спеціальності", — підкреслює вона.

Читайте також: Soft skills та критичне мислення: які навички знадобляться дітям у XXI столітті
ЧехіяІлюстративне фото: unplash

Чехія

Після закінчення навчання Вікторія зможе працювати у сфері освіти, у соціальній сфері спеціальним педагогом або соцпрацівницею. Якщо пройде тренінги, то й терапевтом. Стипендії вона не має.

"Мені подобається, але я вже втомилася. Мені подобається, що тут зовсім інше ставлення до педагогіки й соціальної сфери в цілому. Мені довелося подолати деякі наші українські упередження, які у мене були", — ділиться вона.

Кухня гуртожитку у ЧехіїОсобистий архів

Кухня гуртожитку у Чехії

На її думку, чеська освіта набагато якісніша за словацьку. Дівчина зазначила, що її нинішній виш входить до п'ятірки найкращих у Чехії (Університет Палацького), тож складність навчання може бути пов'язана з цим. Вікторія зазначає, що вчитися в Україні не хотіла, зокрема через те, що, на її думку, європейський виш дає достатній об'єм практичних навичок та знань.

"Диплом, який визнається ЄС, достатньо практики. Ще й безкоштовно державною мовою", — сказала дівчина.

Читайте також: У чому проблема вищої освіти та в якому напрямку їй варто рухатися

Програма обміну

Олександра з Кам'янця-Подільського (Хмельниччина) нині працює журналісткою у Києві, але теж має досвід навчання за кордоном за програмою Еразмус, який отримала ще під час бакалаврату у виші рідного міста.

Еразмус — це програма обмінів студентів, викладачів та науковців країн-членів ЄС, а також Ісландії, Ліхтенштейну, Македонії, Норвегії, Туреччини. Програма надає можливість навчатися, проходити стажування чи викладати в іншій країні, що бере участь у програмі

"У нашому університеті зробили оголошення, що буде набір, треба заповнити анкету, а потім буде ще кілька етапів. На рік лише одна людина могла їхати з університету, університет невеликий. Програма ще не набрала обертів, людину обирали лише вдруге", — розповіла Олександра.

Кам'янець-ПодільськийІлюстративне фото: pixabay

Кам'янець-Подільський

Дівчина зізнається, що тодішній її рівень англійської не відповідав програмі Еразмусу, де потрібно вчитися цієї мовою. Однак вона все одно спробувала вступити, це був вересень її другого курсу.

"Я чомусь була впевнена, що поїду. Навіть подзвонила мамі й сказала: "Мамо, я їду до Словаччини". Хоча попереду ще було багато етапів. У результаті я поїхала аж наприкінці січня", — каже Олександра.

Читайте також: Експерт прокоментував вимоги для іноземних вишів, які хочуть відкрити свій філіал в Україні

З документів для відбору потрібно було зібрати резюме, мотиваційний лист, дипломи та інші документи, пов'язані з досвідом та навчанням та досягненнями. На третьому етапі дівчина проходила співбесіду англійською з відділом міжнародних відносин університету, де було лише ще кілька студентів. Граматику Олександра знала, але говорити було складно. У неї запитали, чому має поїхати саме вона, дівчина відповіла: "Бо ніхто краще за мене не зможе представити університет". Її затвердили.

Університет і країну Олександра не обирала, їй одразу сказали, що вона поїде до словацького Католицького університету у місті Ружомберок.

Католицький університет у Словаччиніstudik.com

Католицький університет у Словаччині

"Я не рвалася до Словаччини, вона ніколи не була для мене країною, до якої я хочу поїхати, але сам факт навчання за кордоном мене дуже приваблював. Такі думки були ще в школі", — ділиться Олександра.

Читайте також: МОН розробляє е-платформу для набору іноземних студентів

До січня дівчина продовжувала тісно спілкуватися зі своїм та словацьким вишем щодо майбутнього навчання, а там все детально пояснювали, тож запитань не залишалося. Олександра навчалась у словацькому Католицькому університеті чотири місяці й каже, що жодного разу не пошкодувала про участь у програмі. На картку вона отримувала близько 700 євро стипендії, гуртожиток коштував 90 євро, тож на все інше без проблем вистачало.

У кімнаті гуртожитку було лише двоє людей, самі кімнати були "в ідеальному стані".

"Це був вихід із зони комфорту, щоб знайти щось ще комфортніше", — сказала вона.

РужомберокВікіпедія

Ружомберок

Дівчина самостійно складала свій графік і обирала предмети: психологію, діджиталізацію. Словацької вона не знала, тож вчилася англійською, яку таким чином швидко підтягнула. У неї було багато часу, щоб подорожувати Словаччиною, знайомитися з іншими іноземними студентами з Польщі, Албанії, Франції, Італії, Іспанії та Чехії. Україну представляла лише Олександра.

"На парах дуже відрізнялося технічне обладнання. У кожній аудиторії був Wi-Fi, прожектори, у викладачів — макбуки від університету. Йдеш і зрозуміло, що так, це Європа", — розповіла вона.

БратиславаІлюстративне фото: pixabay

Братислава

За час навчання дівчина встигла з'їздити до Австрії, Чехії та Польщі на різноманітні екскурсії. Каже: у Словаччині не відчуваєш, що перетинаєш кордон, сідаєш в автобус у Братиславі, їдеш дві години ідеальними дорогами, і ти вже у Відні. Дорога коштувала 5 євро.

Після Еразмусу не можна просто залишитися у Словаччині, обов'язковою вимогою є повернення назад. Наприкінці потрібно було складати іспити: і в словацькому університеті, і в українському. Олександра каже, що повернулася "впевненою у собі й не розуміє студентів, в яких є можливість взяли участь в програмі і вони цього не роблять". Крім того, Еразмус може полегшити життя й батькам, які "на 4 місяці забувають про дитину у фінансову плані".

Як пандемія змінила вступ за кордон

Пандемія COVID-19 не позбавляє українських випускників можливості вступати за кордон, а навпаки — у чомусь його полегшує. Так, деякі європейські університети замість особистої співбесіди тепер призначають їх онлайн у Skype чи Zoom, що позбавляє батьків необхідності витрачати кошти на дорогу та готелі у закордонній країні.

Крім того, більшість країн не лише ЄС, а й світу, які нині залишаються закритими для в'їзду з туристичною метою, залишають у переліку винятків в'їзд закордонних студентів з метою навчання. Тож за умови надання прикордонникам відповідних документів українських вступників легко пропустять на кордоні потрібної країни. З докладними умовами щодо в'їзду до держави, що цікавить, слід ознайомитися на сайті Міністерства закордонних справ.

ЕстоніяІлюстративне фото: pixabay

Естонія

Водночас українка Вікторія не поїхала на навчання за програмою Еразмус з Чехії до Іспанії саме через COVID-19. Для цього потрібно було робити велику кількість платних ПЛР-тестів для в'їзду та виїзду та сидіти кілька тижнів на карантині у Чехії у гуртожитку. Крім того, якщо студент вже вчиться у ЄС, визнання його результатів може стати проблемою в безпосередній країні навчання. Якщо для українських університетів є престижним, коли студенти їдуть за обміном до ЄС, то в самому ЄС розуміють, що це більше розвага, а не здобуття кваліфікації.

Читайте також: В Японії університет анулював іспит студента, який відмовився правильно носити маску

На відміну від вступу, серйозно ускладнився процес навчання. Закордонні виші, як і українські, у більшості перейшли на дистанційну форму навчання. За інформацією Ради Європи, у Страсбурзькому університеті (Франція) на початку березня 2020 року нарахували 160 студентів, у яких були відсутні комп'ютери та/або можливість підключення до інтернету. Для вирішення проблеми в університеті був створений Надзвичайний фонд, який менш ніж за місяць зібрав 61 тисячу євро і придбав понад сто комп'ютерів, які розподілили між студентами, яким вони були потрібні.

Літак

Літак

Багато іноземних студентів втратили роботу і більше не могли забезпечувати свої основні потреби, деяким доводилося повертатися додому, втрачаючи кошти на перельоти та оренду житла. Однак у багатьох країнах університети, фонди і державні організації намагалися надавати фінансову підтримку студентам, зокрема у Німеччині, США та Британії. Також багатьом студентам стало складніше навчатися через збільшення обсягу роботи дистанційно, однак ця проблема торкнулася здобувачів освіти і в Україні.

Закордонні університети та програми

Для українських студентів найближчими країнами для вступу є Словаччина, Чехія, Польща та Німеччина. Обирають також Естонію, Латвію, Литву та — за умови фінансової можливості і гарного знання англійської — Велику Британію. Суспільне зібрало інформацію про найближчі великі закордонні виші.

Словаччина. Університет Костянтина Філософа у Нітрі (Univerzita Konštantína Filozofa). Відрізняється різноманітністю навчальних програм, має широкі зв'язки з міжнародними інституціями. Крім навчання вчителів початкових і середніх шкіл, університет готує майбутніх соціальних працівників, експертів для культурних об'єктів, політологів, журналістів, археологів, істориків, біологів, екологів, математиків, фізиків, психологів тощо. Навчання словацькою безкоштовне.

Університет Костянтина Філософаeuro-education

Університет Костянтина Філософа

Словаччина. Університет Матея Бела у Банську (Univerzita Mateja Bela) розташований у центрі словацького міста Банська і названий на честь Матея Бела — словацько-угорського вченого. Є державним університетом та Членом Європейської асоціації університетів. Забезпечує високу якість освіти і професійну підготовку відповідно до вимог науки і практики. Навчання словацькою безкоштовне.

Словаччина. Технічний університет у Братиславі (Slovenská technická univerzita) — один з основних технічних вишів Словаччини. Пропонує навчання за програмами безперервної освіти у співпраці з Технічним університетом у Відні. Регулярно проводиться день відкритих дверей для роботодавців, що підвищує шанси на працевлаштування. При університеті відкриті підготовчі мовні курси. Навчання словацькою безкоштовне.

Технічний університетsrvs.eu

Технічний університет

Чехія. Карлов університет у Празі (Univerzita Karlova). Лідирує у Європі за кількістю студентів, які приїздять за програмою Еразмус. Має 17 факультетів і понад 53 тисячі студентів, з них близько 7 тисяч — іноземці. Навчає філософів, психологів, політологів, юристів тощо. Навчання чеською безкоштовне.

Чехія. Університет Масарика у Брно (Masarykova Univerzita). Також має 7 тисяч іноземних студентів, 9 факультетів та 144 спеціальностей. Окремі лекції і цілі курси в університеті викладають професори престижних європейських і американських університетів, керівники великих підприємств, а також місцеві посадовці та дипломати з різних країн світу. Можна вивчати дві і більше спеціальності одночасно. Навчання чеською безкоштовне.

Університет МасарикаВікіпедія

Університет Масарика

Чехія. Вища школа економіки у Празі (Vysoká Škola Ekonomická). Найбільший економічний виш Чехії, який дає можливість проходити практику у великих компаніях. Студенти проходять стажування у вишах Європи та світу. Для вступу іноземці здають тест з чеської, необхідно правильно виконати щонайменше 60% завдань тесту, тоді навчання буде безкоштовним.

Вища школа економікиСайт університету

Вища школа економіки

Німеччина. Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (Ludwig-Maximilians-Universität München) є найстарішим вищим навчальним закладом у Мюнхені, Баварія. Входить до спілки п'ятнадцяти найбільших та найрозвиненіших університетів Німеччини. Має 18 факультетів і понад 50 тисяч студентів. Вступити до будь-яких державних німецьких університетів можна лише після закінчення перших двох курсів в Україні, за умови гарного знання німецької навчання для українців безкоштовне.

Мюнхенський університет Людвіга-МаксиміліанаВікіпедія

Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана

Німеччина. Гамбурзький університет (Universität Hamburg) є одним з наймолодших університетів країни, але входить до асоціації найбільших німецьких університетів German U15. Має факультети юриспуденції, медицини, педагогіки, психології, природознавства, соціальних наук, гуманітарних напрямків. Вчить близько 40 тисяч студентів, серед яких багато іноземців.

Гамбурзький університетВікіпедія

Гамбурзький університет

У Німеччині доступно багато стипендіальних програм, за якими можливо отримати безкоштовну вищу освіту. Найпопулярнішими з них є Deutschlandstipendium, DAAD, Konrad-Adenauer-Stiftung, Rosa-Luxembourg-Stiftung, Heinnch-Boll-Stiftung, Соpernicus Stipendium, Friedrich-Ebert-Stiftung, Hans-Bӧckler-Stiftung. Є багато стипендіальних програм, розрахованих на певні спеціальності, наприклад, інженерні, юридичні, економічні. Крім того, багато з них орієнтовані на конкретні соціальні групи, наприклад: діти без батьків, одинокі матері, члени багатодітних родин, люди з обмеженими можливостями. Починати збирати про них інформацію слід заздалегідь.

Абітурієнт з України у разі успішної здачі вступних іспитів може безкоштовно навчатися у таких університетах Польщі: Варшавська Політехніка; Університет Фінансів та Бізнесу Vistula в Варшаві; Лодзинська Політехніка; Сілезький Університет в Катовіцах; Вроцлавський Університет; Вища Банківська Школа у Вроцлаві; Вроцлавський Університет Природооблаштування.

ВаршаваІлюстративне фото: pixabay

Варшава

Щоб навчатися безкоштовно, українські абітурієнти повинні мати високий бал атестата (не нижче 10 балів); успішно скласти екзамени університету; підтвердити знання польської мови на рівні B2. Тест включає письмове завдання; усне спілкування; аудіювання.

Варшавська політехніка (Politechnika Warszawska) є одним із найкращих технічних вишів Польщі. У ньому можна вивчати інформатику, транспорт, архітектуру, енергетику, біотехнології, картографію, хімічну інженерію тощо. Кількість безкоштовних місць становить 1% від усіх, що існують. Інакше доведеться платити тисячу євро за семестр.

Варшавська політехнікаВікіпедія

Варшавська політехніка

Сілезький університет у Катовіцах (Uniwersytet Śląski w Katowicach) — один з найбільших державних ВНЗ Польщі та найбільший у регіоні Верхня Сілезія. Має факультети філології, інформатики та матеріалознавства, наук про Землю, етнології та наук про освіту, образотворчого мистецтва та музики. У виші навчається понад 35 тисяч студентів, факультети розташовані у різних містах Польщі. ВНЗ проводить конкурси на безкоштовне навчання, надаючи близько 200 таких місць. Для цього Сілезький університет вимагає високий рівень успішності та знання польської.

Сілезький університетВікіпедія

Сілезький університет

Польща підтримує програму International Visegrad Fund (Міжнародний Вишеградський Фонд), яка дозволяє студенту обрати навчальний заклад і спеціальність у будь-якому ВНЗ країн-учасниць фонду. До нього входить Чехія, Словаччина, Польща та Угорщина. Крім того, також можна обрати й найзручнішу для себе мову викладання. За умовами фонду, можна претендувати на щомісячну стипендію 2000-2300 євро на загальній конкурсній основі. Програма триває 1-4 семестри в залежності від обраної спеціальності.

Також існує Teraz Wroclaw — проєкт від адміністрації польського міста Вроцлав, за яким іноземним студентам надається підтримка при навчанні у міських вишах.

Читайте також

"Понад мільйон заяв". МОН назвало найпопулярніші спеціальності та виші вступної кампанії

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди