У середу, 21 січня, відбулося засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії з розслідування можливих порушень у сфері оборони, антикорупційного законодавства та дотримання прав людини в умовах воєнного стану.
Про це передає кореспондентка Суспільного.
На засідання були запрошені Ігор Коломойський, голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін, а також колишній міністр економіки України у 2019-2020 роках і президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. Втім, жоден із них на засідання комісії не з’явився.
Зазначається, що Милованов не прийшов на засідання з невідомих причин, хоча запрошення йому надіслали заздалегідь. Пронін відсутній через лікарняний, який був відкритий сьогодні. За словами нардепа Олексія Гончаренка, це вже третя неявка голови Держфінмоніторингу на засідання, яку той пояснює станом здоров’я.
Ігоря Коломойського, який нині утримується в київському СІЗО, на засідання також не доставили. Напередодні в НАБУ поінформували ТСК, що він задіяний у невідкладних слідчих діях.
Водночас нардеп Гончаренко опублікував документ про те, що у Службі безпеки заявили, що бізнесмен не з’явився на засідання через те, що його нібито намагаються вбити.
"Отримана інформація від оперативного підрозділу, що на даний час невстановленими особами планується реалізувати заходи посягання на життя та здоровʼя Коломойського I.В. під час його доставки до сесійного залу Київської міської ради", — йдеться у оприлюдненому нардепом документі.
Під час засідання замість Філіпа Проніна виступив його перший заступник Богдан Корольчук. Він повідомив, що у Держфінмоніторингу створили окремий підрозділ для співпраці з НАБУ. За його словами, відомства співпрацюють у розслідуванні п’яти резонансних справ у сфері енергетики та двох — у сфері оборони.
Зокрема, Корольчук поінформував про результати перевірок у межах справи "Мідас". Фахівці Держфінмоніторингу встановили, що фірми, які вносили застави за фігурантів цієї справи, були задіяні у схемах відмивання коштів.
Усю зібрану інформацію про ці порушення відомство передало до НАБУ. У результаті спільної роботи на рахунках компаній було заарештовано 118 мільйонів гривень, які призначалися для внесення застав.
Що відомо про операцію "Мідас"
10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції"Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
В НАБУ стверджують, що гроші "відмивали" у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо, хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя "Карлсон", та Олександр Цукерман — "Шугармен". Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.
12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії. Новий склад мають обрати до кінця року.
ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. 13 листопада ТОВ "Вангар" внесло за неї заставу.
Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це спростовує, взяли під варту взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета". Він подав апеляцію, але 17 грудня апеляційна палата ВАКС не задовольнила її.
Виконавчому директору з безпеки Енергоатому Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко має прізвисько "Рьошик". Він подавав апеляцію, але суд її не підтримав.
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. За нього внесли гроші й він вийшов на свободу.
13 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 мільйонів гривень застави, яку за неї вже внесли.
Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який, за даними слідства, фігурує у справі як "Че Гевара", суд призначив тримання під вартоюдо 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО. Окрім того, він фігурує у справі щодо корупції в будівельній сфері за участі топпосадовців.
1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.
