Колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко знайомий з Тимуром Міндічем — їхні діти були однокласниками. У справі про розкрадання в Енергоатомі, де Міндіч є фігурантом, сам Галущенко — свідок. Один раз він приходив на допит.
Про це ексміністр розповів 15 січня під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційної політики та прав людини під час дії воєнного стану.
Галущенко підтвердив, що знайомий із Міндічем орієнтовно з 2017-2018 років, адже їхні діти ходили в один клас. Вони спілкувалися, "але я не скажу, що близько", додав Галущенко. Востаннє вони бачилися приблизно в липні-серпні минулого року, тоді жодних справ не обговорювали.
Галущенко заявив, що Міндіч, всупереч тексту підозри на нього, не здійснював на нього впливу як на міністра енергетики.
"Стосовно другого пасажу [у підозрі Міндічу], що мене потрібно було захищати перед президентом, — це взагалі якась повна маячня. Тому що коли почалася велика війна, отут я в сусідньому будинку жив майже цілодобово і з президентом був на зв'язку через день або кожен день", — розповів експосадовець.
Ексміністр підтвердив, що його процесуальний статус у справі про корупцію в енергетиці — свідок. Він був на допиті один раз: "Я насправді цього і не ховав, я дав покази, відповів на питання".
Коли його спитали, чи очікує він і щодо себе оголошення підозри, Галущенко відповів: "Слухайте, можна очікувати взагалі чого завгодно. Я не знаю".
Із колишнім заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою, в якого у вересні НАБУ теж проводило обшуки, Галущенко мав "складні відносини", хоча вважає його "дуже грамотною людиною". Вони сперечалися по роботі. Шурма відповідав за економічний блок роботи ОПУ, і в них з Галущенком були розбіжні погляди — наприклад, про розподілення генерації — на що ставити: на збільшення великих генерувальних потужностей чи на розподілену генерацію.
З ексочільником ОПУ Андрієм Єрмаком Галущенко мав "робочі" стосунки, як і з президентом Зеленським, ексголовою Енергоатому Петром Котіним.
Він на ТСК підтвердив, що просував ідею з болгарськими генераторамиУ лютому 2025 року Верховна Рада підтримала покупку двох реакторів з Болгарії російського виробництва. Згодом Болгарія передумала продавати Україні реактори для ХАЕС для Хмельницької АЕС, і сказав, що "це ті самі реактори, які сьогодні експлуатуються в Україні".
Галущенко зазначив, що написав заяву про звільнення з посади міністра юстиції через репутаційні втрати, бо, за його словами, вже саме поняття "фігурант" у справі "Мідас" "несло дуже багато негативу", навіть попри те, що в нього нема підозри. Він додав, що ніколи не тримався за посаду в уряді.
Галущенко не пропонував Світлану Гринчук на посаду міністерки енергетики, але про неї питала в посадовця думки Юлія Свириденко.
А ще Галущенко розповів про замах на себе у лютому 2022 році. Тому йому призначили охорону, він проживав у різних місцях, зокрема в будинку, який пов'язують із Віталієм Захарченком, ексміністром внутрішніх справ часів Віктора Януковича. Про цей зв'язок Галущенко нібито дізнався лише з медіа.
Що відомо про операцію "Мідас"
10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
В НАБУ стверджують, що гроші "відмивали" у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо, хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя "Карлсон", та Олександр Цукерман — "Шугармен". Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.
12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії. Новий склад мають обрати до кінця року.
ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. 13 листопада ТОВ "Вангар" внесло за неї заставу.
Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це спростовує, взяли під варту взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета". Він подав апеляцію, але 17 грудня апеляційна палата ВАКС не задовольнила її.
Виконавчому директору з безпеки Енергоатому Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко має прізвисько "Рьошик". Він подавав апеляцію, але суд її не підтримав.
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. За нього внесли гроші й він вийшов на свободу.
13 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 мільйонів гривень застави, яку за неї вже внесли.
Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який, за даними слідства, фігурує у справі як "Че Гевара", суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО. Окрім того, він фігурує у справі щодо корупції в будівельній сфері за участі топпосадовців.
1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.
