Президент США Дональд Трамп заявив, що не братиме участі в екстреній зустрічі лідерів Групи семи (G7) у Парижі, яку запропонувала французька сторона.
Про це американський президент повідомив під час брифінгу в Білому домі 20 січня.
Попри запевнення у "хороших відносинах" із лідерами Франції та Великої Британії, американський президент наголосив, що не поїде до французької столиці на тлі напруженості через його плани щодо Гренландії.
У приватному листуванні президент Франції Емманюель Макрон запропонував Трампу провести терміновий саміт G7 у Парижі 22 січня. До участі він запропонував залучити Україну та Росію у форматі зустрічей на полях заходу. Про це Трамп публічно повідомив у Truth Social.
Також 19 січня стало відомо, що міністр економіки та фінансів Франції Ролан Лескюр оголосив про скликання екстреної зустрічі голів фінансових відомств країн G7. Головною темою переговорів стане захист торговельного суверенітету та колективна відповідь на погрози США запровадити мита через суперечку довкола Гренландії. Точну дату не оголошували.
Раніше Трамп заявив, що Данія не здатна захистити Арктику від "російської та китайської загроз", тому США мають взяти це на себе "так чи інакше".
Рішенню про відмову передував гучний скандал у соцмережах. Трамп опублікував у своїй мережі Truth Social (недоступна в Україні) фрагменти приватних повідомлень від генсека НАТО Марка Рютте та Емманюеля Макрона.
Відмова Трампа від зустрічі в Парижі лише поглибила кризу. 22 січня лідери ЄС зберуться на спеціальне засідання у Брюсселі, щоб обговорити єдиний фронт протидії американським митам.
Детальніше про те, чому президент США Дональд Трамп знову взявся за спроби забрати Гренландію — читайте у матеріалі.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку США. 1 червня Трамп планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься, поки США не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова Гренландія.
