Україна отримала позицію Європейського Союзу щодо трьох переговорних кластерів і щодо трьох очікує її впродовж найближчих двох місяців. Це відбувається в межах "Львівського формату", який дозволяє рухатися вперед у переговорах про вступ до ЄС без формального погодження всіх 27 держав-членів.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю Суспільному заявив віцепремʼєр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
За його словами, "Львівський формат", запуск якого Україна та ЄС оголосили у грудні 2025 року, став технічним механізмом обходу угорського вето на етапі відкриття переговорних кластерів. На відміну від стандартної процедури, коли ЄС передає Україні документ Draft common position, погоджений усіма 27 країнами, у цьому форматі позиція Євросоюзу надається в усній формі.
Це дозволяє Україні продовжувати виконання євроінтеграційних завдань без затримок. Водночас для закриття кластерів, наголосив Качка, одностайність усіх держав-членів ЄС все одно буде необхідною.
"Ми точно знаємо, які є бенчмарки для закриття кластерів. Коли вони будуть виконані, можливе навіть подвійне голосування — відкрити й відразу закрити. Я впевнений, що цього року ми матимемо розділи, які будуть і відкриті, і закриті", — зазначив віцепремʼєр.
За його словами, у Львові Україна вже отримала позиції ЄС щодо трьох кластерів і очікує бенчмарки ще по кількох у найближчі два місяці.
Відповідаючи на запитання Суспільного, чи є "Львівський формат" спробою виграти час до парламентських виборів в Угорщині у 2026 році, Качка заявив, що це не є орієнтиром для України. За його словами, Київ робить ставку не на зміну влади в Будапешті, а на пошук точок дотику з чинним угорським урядом, хоча визнає, що після виборів це робити простіше.
Наразі Україна зосереджена на виконанні завдань, отриманих від ЄС за результатами скринінгу законодавства, які були передані наприкінці вересня 2025 року. За словами Качки, йдеться про документ обсягом понад тисячу сторінок.
"Це такий собі список бажань на тисячу сторінок — що ми маємо зробити. Там багато суто технічних речей: статистика, методики збору й обробки даних. Але, як і в мирному плані, без кількох чутливих пунктів не працює навіть 90% готовності. Так само і тут: цей перелік узгоджений, і він у будь-якому разі буде виконаний", — підсумував віцепремʼєр.
19 грудня 2025 року стало відомо, що Україна завершила всі необхідні процедури для відкриття всіх шести переговорних кластерів для вступу в Євросоюз.
2 жовтня 2025 року президент Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Європейської ради Антоніу Коштою та закликав лідерів ЄС відкрити кластери про вступ України до Євросоюзу.
Попри технічну готовність Києва і схвалення переговорних позицій урядом, для фактичного відкриття кластерів необхідне одностайне рішення всіх 27 країн-членів Євросоюзу. Саме принцип консенсусу є головним викликом для України на цьому етапі.
Нині головною перепоною є Угорщина. Основним джерелом блокування залишається Будапешт. Угорщина систематично ветує або затягує ухвалення рішень, що стосуються євроінтеграції України, висуваючи низку вимог щодо питання нацменшин. Також Будапешт, часто разом з іншими сусідами України, висловлює побоювання щодо конкуренції з боку українського агросектора, вимагаючи захисних механізмів для своїх фермерів.
Що відомо про блокування Угорщиною вступу України до ЄС
Угорщина блокує відкриття кластерів про переговори про вступ України до ЄС з початку 2025 року. В уряді країни заявляли, що "членство України в ЄС буде тягарем як для блоку, так і для Угорщини".
Угорщина провела консультативний референдум щодо вступу України до Євросоюзу. До опитування додавався перелік "сім ключових загроз", які, за версією уряду, може спричинити членство України в ЄС. Серед них — економічні ризики, міграція, вплив на пенсійну систему та робочі місця.
Також уряд Угорщини розіслав громадянам країни лист, у якому прямо закликає угорців висловитись проти членства України в ЄС під час консультативного референдуму.
26 червня 2025 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що він проти вступу України в ЄС, оскільки це приведе війну на їхню територію. Він також оголосив результати консультативного референдуму щодо вступу України до ЄС. Всього проголосувало понад два мільйони угорців, 95% голосів — проти членства для України у ЄС.
Попри назву, це не є референдумом у юридичному сенсі: його результати не мають обов'язкової сили для уряду. Проте прем’єр Орбан використовує опитування як інструмент політичного тиску на партнерів у Євросоюзі.
Очільник угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив, що лише 600 тисяч угорців взяли участь у консультативному референдумі. Всього в Угорщині — понад 9,5 мільйона населення. У Києві цю ініціативу називають політичною маніпуляцією
