Для просування свого вступу в Євросоюз Україна має впровадити низку заходів для реалізації антикорупційної політики та політики верховенства права. Зокрема, це ухвалення комплексних змін до Кримінального процесуального кодексу, посилення НАБУНаціональне антикорупційне бюро України. і САПСпеціалізована антикорупційна прокуратура., реформу ДБРДержавне бюро розслідувань. та призначення суддів Конституційного суду і членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку.
Про це йдеться у спільній заяві єврокомісарки з питань розширення Марти Кос та віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки за підсумками неформального засідання міністрів у справах Європи, що відбулося у Львові, 11 грудня.
Наголошується, що розширення ЄС – "це геостратегічна інвестиція в сильну, стабільну та об’єднану Європу, що ґрунтується на спільних цінностях, і що Україна може стати цінним активом розширеного та стійкішого Євросоюзу".
У цьому контексті вступ Києва до Європейського блоку "посилить безпеку всього континенту та слугуватиме ключовим елементом ширших гарантій безпеки для України в майбутньому".
Зазначається, що ЄС і Україна підтверджують спільну відданість принципу, що процес розширення має залишатися "суворим, справедливим та заснованим на заслугах, що відображає досягнутий об'єктивний прогрес", а європейський шлях Києва залишається ґрунтованим на "спільній відданості доброчесності, демократичним інституціям та верховенству права".
"Впровадження політики боротьби з корупцією та верховенства права має здійснюватися в рамках процесу вступу до ЄС, зокрема, шляхом реалізації дорожньої карти щодо верховенства права", — нагоошується у заяві.
Заходи, які протягом 2026 року має реалізувати Україна
- Ухвалити комплексні зміни до Кримінально-процесуального кодексу та іншого законодавства для забезпечення швидкого та якісного правосуддя, зокрема шляхом:
- скасування автоматичного закриття кримінальних справ у зв'язку зі закінченням строків досудового розслідування та перегляд чинних строків;
- усунення процесуальних перешкод у кримінальному провадженні , зокрема у справах про корупцію на високому рівні;
- продовження строків давності та посилення підстав для їх переривання та зупинення щодо корупції та правопорушень, пов’язаних із корупцією, відповідно до європейських стандартів;
- зміцнення незалежності НАБУ та САП і захист їхньої юрисдикції від обходу та неналежного впливу шляхом чіткого розмежування слідчої юрисдикції між органами досудового розслідування та надійних правил запобігання та врегулювання конфліктів юрисдикцій у кримінальному провадженні;
- розширення юрисдикції НАБУ та САП, щоб охопити всі посади з високим рівнем ризику на основі наявної незалежної оцінки.
2. Забезпечити НАБУ ефективний доступ до неупереджених, своєчасних та високоякісних судових експертиз.
3. Провести комплексний огляд процедури добору та звільнення генпрокурора з метою її узгодження з європейською практикою за участю Венеціанської комісії.
4. Ухвалити закон, що відповідає стандартам ЄС та після консультацій з Венеціанською комісією, для забезпечення прозорого та заснованого на заслугах процесу відбору, призначення та переведення прокурорів на керівні посади та інші прокурорські посади в генпрокуратурі, регіональних та районних прокуратурах, враховуючи чіткі критерії та прозору, конкурентну й меритократичну процедуру відбору, що включає оцінку професійної компетентності та доброчесності.
5. Реформування ДБР: проведення незалежного комплексного огляду інституційної бази, механізмів доброчесності та наглядових функцій ДБР для оцінки необхідності та доцільності подальших реформ відповідно до найкращих європейських практик, що призведе до підготовки, прийняття та впровадження закону, що враховуватиме необхідні рекомендації.
6. Негайно призначити суддів Конституційного суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку.
7. Розширити, у тісній співпраці з Європейською комісією щодо модальностей, участь міжнародних експертів у конкурсній комісії для Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
8. Ухвалити проєкт закону про декларації доброчесності суддів, який уточнить зміст декларацій, розширить охоплений ними період та вдосконалить процедуру перевірки; для Верховного суду це передбачає тимчасове залучення незалежних експертів, призначених міжнародними організаціями. Прийняти законодавство, спрямоване на покращення виконання судових рішень щодо грошових і негрошових зобов'язань та цифровізацію.
9. Ухвалити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму до другого кварталу 2026 року та забезпечити високий рівень їх впровадження.
10. Розробити та зміцнити системи внутрішнього контролю проти корупції на високому рівні, зокрема шляхом:
- заохочення Державної аудиторської служби до проведення загальносистемних аудиторських оцінок внутрішнього контролю в державному секторі;
- розробки національного плану дій щодо приведення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у відповідність до міжнародних стандартів та належної практики;
- інтеграції управління корупційними ризиками в загальне управління організаційними ризиками та забезпечення широкої інтеграції інструментів Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), таких як управління конфліктом інтересів та механізми викриття корупції, у практику внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту міністерств та відомств.
Як вказується, ці кроки продемонструють "рішучість" України зміцнити свої інституції, досягти суттєвого прогресу в реформах у рамках Кластера основоположних принципів та просуватися далі на своєму європейському шляху.
"Європейська комісія підтверджує свою тверду рішучість підтримувати Україну в цих зусиллях, надаючи політичну, фінансову та технічну допомогу, необхідну для підтримки та прискорення її порядку денного реформ", — резюмується у заяві.
Шлях України до Євросоюзу
Президент Володимир Зеленський 28 лютого 2022 року підписав заявку на членство України в Європейському Союзі за спеціальною процедурою.
Вже 23 червня 2022 року Європейська рада на саміті у Брюсселі надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією. Загалом їх сім.
Експрем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня 2023 року повідомив, що на урядовому рівні усі рекомендацій Єврокомісії повністю виконані та Україна готова до наступного кроку.
8 листопада 2023 року Європейська комісія рекомендувала Раді Європейського Союзу розпочати процес перемовин про вступ України до Євросоюзу.
Рада Європейського Союзу 21 червня 2024 року підтвердила затверджений раніше на рівні послів ЄС мандат на переговори про вступ з Україною до блоку. Переговори розпочалися 25 червня в Люксембурзі.
