У ніч на 28 березня Україна переведе стрілки годинників уперед та почне жити за літнім часом. Навколо цього точилися дискусії останні пів року від того моменту, як віцеспікер Ради Руслан Стефанчук зареєстрував законопроєкт про єдиний час. Він заявив, що скасування "літнього" часу "сприятиме покращенню стану здоров’я і підвищить працездатність населення". Натомість опоненти такої новації згадували про те, що влітку зранку буде дуже рано світати й рано вечоріти, а також "розсинхронізує" в часі Україну з ЄС.
Суспільне розбиралося, на які сфери життя й економіки впливає переведення годинників та що слід робити, щоб перенести зміну часу без наслідків для здоров’я.
Що пропонують у Раді
У жовтні 2020 року перший віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук зареєстрував законопроєкт "Про обчислення часу в Україні", яким пропонується закріпити єдиний київський час ("зимовий" — ред.) і відмовитися від сезонного переведення годинників. 3 березня Рада змогла ухвалити його за основу, утім вже 17 березня не підтримала у другому читанні та направила на доопрацювання.
Автор наполягав, щоб Україна не переходила на літній час, оскільки тоді відбудеться перехід з другого (GMT+2) у третій (GMT+3) часовий пояс у шкалі Всесвітнього координованого часу. Також документ апелював до норм ЄС, де було скасовано обов’язкову сезонну зміну часового поясу, та стверджувалося, що законопроєкт забезпечить захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки, оскільки на тимчасово окупованих територіях встановлений час держави-агресора.
Нині Україна живе за київським часом, хоча раніше жителі західної частини України вимагали скасування переходу на зимовий час, оскільки світанок у них настає пізніше.
Також вказувалося, що перехід на єдиний час покращить здоров’я населення, оскільки щорічне переведення стрілок годинника на одну годину вперед і назад викликає погіршення стану здоров’я громадян в період адаптації до літнього та зимового часу.
Критика
Перспектива скасування переведення годинників викликала чимало критики як в парламенті, так і поза його стінами. Зокрема, прихильники літнього часу згадували про те, що у разі затвердження єдиного "зимового" часу влітку ввечері сонце сідатиме занадто рано, а зранку навпаки — світитиме з третьої години ночі. Таким чином, підвищаться витрати на електроенергію.
"Взяти за основу "літній" час — це більш нормальна для нас практика. Зараз не має логіки з точки зору енергоефективності, тому що у нас зараз достатньо можливостей економити на електроенергії", — зазначив голова фракції "Голос" Ярослав Железняк.
Перехід на зимовий час регламентований постановою Кабінету міністрів №509 "Про порядок обчислення часу на території України" від 13 травня 1996 року. Згідно з нею, щорічно в останню неділю жовтня о 4:00 годинникова стрілка переводиться на 1 годину назад.
Железняк також додав, що у 2019 році аналогічне рішення вже ухвалили у Європейському союзі на основі опитування, за яким 84% мешканців ЄС заявили, що не хочуть продовжувати практику переходу на літній та зимовий час.
З ним згоден і старший науковий співробітник Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Казанцев. Він розповів, що економічні наслідки, які полягають в економії електроенергії та були початковою причиною запровадження сезонної зміни часу, спостерігаються лише при переході на літній час.
"Економія електроенергії не виникає при двократному переведенні годинників за рік. Вона виникає один раз, а саме — при переведенні годинників на літній час. Тому літній час економніший протягом всього року. Тільки ця економія максимальна восени та весною, влітку менша, взимку практично зникає. Тому і переводять назад. Але це не вірно. У світі приблизно третина країн перейшли назавжди на літній час. Третина взагалі нікуди не переходила. А ще одна третина, як і ми, туди-сюди переводить. Тому нам теж варто залишити літній час, тобто поясний плюс одна година", — зазначив він.
Колишній виконувач обов’язків міністра транспорту та зв’язку Василь Шевченко при цьому переконаний, що у XXI столітті економічні наслідки сезонної зміни часу маловідчутні. Він вважає, що нещодавнє скасування обов’язкового переходу у країнах ЄС було обумовлене змінами у системі праці.
"Деякі європейські країни скасували перехід на зимовий та літній час, тому що змінилась форма роботи людей: йдеться й про погодинну оплату, й про зміну форми роботи, виходячи з того, наскільки це комфортно для людей. Також це пов’язано з новими системами освітлення, які встановлені в багатьох країнах. Ці світлоносії високоефективні і малозатратні, тому вони на бюджет напряму вже так не впливають", - пояснив експерт.
За його словами, скасування переходу на літній чи зимовий час в Україні потягне за собою додаткові витрати, а також вимагатиме деяких змін у транспортній сфері.
"Ці витрати не будуть критичними, тому що ми є асоційованим членом ЄС, маємо авіаційне сполучення з багатьма країнами і питання координації часу відпрацьоване. Залізничний транспорт майже не імплементований з європейськими країнами, тому зміни здебільшого будуть стосуватися побудови планів, перенесення маршрутів, якщо буде така необхідність", – зауважив Шевченко.
При цьому речниця аеропорту “Київ” Галина Бондаренко зазначила, що для пасажирів авіатранспорту сезонні переходи часу не є значною проблемою, адже всі про них знають.
"Наявність чи відсутність сезонних переходів часу не дуже впливає на роботу аеропортів. Тим паче, що в авіації частенько відбуваються й затримки чи скасування рейсів, тому це звичайна авіаційна робота", – зауважила вона.
За словами Бондаренко, вона рідко стикається із ситуаціями, коли люди запізнюються на рейси через зміну часу.
Вплив на здоров’я
Доктор медичних наук, імунолог Андрій Волинянський вважає, що скасування сезонної зміни часу — це конструктивна ідея, особливо на тлі пандемії COVID-19.
"Скасування переходу – це буде, безумовно, добре з імунологічної точки зору, бо ці порушення ритму є небезпечними й тривалими. Хтось звикає за пару днів, хтось – за тиждень, але певний слід лишається. Під час пандемії, коли у людей, які перехворіли, спостерігається "пост-COVID", такий різкий стресовий фактор є несприятливим", – вважає він.
З Андрієм Волинянським погоджується лікар-інфекціоніст вищої категорії, доцент Юрій Сухов.
"Є дослідження, які проводилися у Західній Європі і які свідчать про те, що протягом двох тижнів після переведення годинника спостерігається збільшення кількості серцево-судинних захворювань, а також зростання аварійності на дорогах", – розповів експерт.
За його словами, через це з медичної точки зору перехід має сумнівну користь для людини.
При цьому Андрій Волинянський переконаний, що в Україні найкраще було б зберегти зимовий часовий пояс: "Зимовий час на довготі Києва більше відповідає реальному астрономічному часу. Грубо кажучи, коли в Києві сонце в зеніті – це полудень".
Своєю чергою Анатолій Казанцев нагадав, що всі біологічні організми живуть симетрично щодо світлового дня.
Річ у тому, що майже всі живі організми – рослини, гриби, тварини, включно із людиною, а також деякі бактерії, – залежать від добової зміни освітлення. Чергування дня і ночі призвело до формування у живих істот своєрідного "внутрішнього годинника", відомого під назвою циркадних ритмів. За відкриття молекулярних механізмів, які контролюють циркадні ритми, дослідники Джеффрі Холл, Майкл Рошбах і Майкл Янг у 2017 році отримали Нобелівську премію.
Зокрема, рослинам, лишайникам та ціанобактеріям світло потрібне для фотосинтезу та забезпечення себе енергією. У людини рівень освітлення впливає на синтез гормону мелатоніну, який регулює цикли бадьорості, а також має антиоксидантну дію і захищає тканини організму від ушкоджень. Високий рівень освітлення пригнічує продукцію цього гормону, натомість у темряві спостерігається зворотний ефект.
Після винаходу електричного освітлення людство перестало бути залежним від зміни дня й ночі. Однак згодом з'ясувалося, що штучне освітлення порушує природні добові ритми та пригнічує продукцію мелатоніну, що може призвести до серйозних порушень поведінки й погіршення стану здоров'я, зокрема, формування хвороб серцево-судинної системи та появи онкологічних захворювань. Найбільшу загрозу це становить для працівників нічних змін.
Як пояснив Андрій Волинянський, зміна циркадних ритмів справді небезпечна для здоров’я та призводить до порушення синтезу не лише мелатоніну, але й інших гормонів.
"Відбувається збій виробітки гормонів, не лише мелатоніну, але й усього гормонального букета. Звісно, це може проявлятися на рівні найрізноманітніших систем, у тому числі й онкозахворюваннями. Але, в першу чергу, все ж це неврологічні розлади. Моменти переходу – це грубе втручання у наші циркадні ритми, особливо навесні, коли необхідно просинатися на годину раніше", – переконаний науковець.
За словами Юрія Сухова, водночас світловий режим має вирішальне значення для активності людини.
"Це залежить від того, о котрій годині людина встає, о котрій іде на роботу. Якщо вона не пов’язана жодними соціальними узами, то вона встає на світанку чи після нього. Якщо людина змушена вставати затемно – загалом, це погано", – підсумував він.
На переконання фахівця, найкраще, якщо період бадьорості та сон максимально пов’язані зі зміною дня й ночі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
