Сім опозиційних політичних об’єднань Грузії заявили про консолідацію з метою "мирною боротьбою змінити режим" у країні та забезпечити її євроатлантичний курс. Заява була оприлюднена на тлі посилення політичних переслідувань з боку чинної влади.
Про це пише грузинська агенція News Georgia.
Спільне звернення розповсюдили "Ахалі", "Гірчі – більше свободи", "Дроа", Національно-демократична партія, "Європейська Грузія", "Федералісти" та платформа "Площа Свободи".
В об'єднанні заявили, що, попри розбіжності між ними, їх об'єднує спільна мета: зміна режиму, звільнення несправедливо ув'язнених політиків, активістів та інших громадян, а також "порятунок незалежності та державності Грузії" та утвердження її місця в євроатлантичному просторі.
Автори звернення підкреслили, що "репресії" не зможуть завадити послідовній боротьбі грузинського народу, який бажає "жити у справедливій, безпечній та вільній країні" і "не допустить порушення конституції".
Партії оголосили про консолідацію незабаром після того, як прокуратура висунула обвинувачення восьми опозиціонерам у змові з метою повалення уряду та наданні допомоги іноземним державам у "ворожій діяльності". Слідчі планують домагатися ув'язнення терміном до 15 років для головних політичних опонентів партії "Грузинська мрія", шестеро з яких вже перебувають у в'язницях за іншими звинуваченнями.
Крім того, минулого тижня партія "Грузинська мрія" подала позов до Конституційного суду з вимогою заборонити три опозиційні партії – "Єдиний національний рух", "Ахалі" та "Лело" – на підставі того, що вони становлять "реальну загрозу конституційному ладу".
Парламентські та президентські вибори у Грузії й протести
28 листопада 2024 року прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що влада країни відмовляється від переговорів щодо вступу до Європейського Союзу до 2028 року. Це сталося на тлі протестів проти результатів жовтневих парламентських виборів, на яких, за офіційними даними, перемогла керівна партія "Грузинська мрія". Після відмови від переговорів про вступ до ЄС протести в Грузії спалахнули з новою силою.
Зурабішвілі не визнає президентські вибори, які відбулися в Грузії 14 грудня 2024 року. Тоді виборча колегія Грузії, більшість якої мала керівна партія "Грузинська мрія", обрала президентом Міхеіла Кавелашвілі.
Він отримав 224 голоси, один бюлетень визнали зіпсованим. Кавелашвілі був єдиним кандидатом. Раніше опозиція заявила, що не визнає легітимність як президентських, так і парламентських виборів, що відбулися у жовтні. Прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що чинній президентці Грузії Саломе Зурабішвілі все ж таки доведеться "піти на пенсію" після інавгурації Кавелашвілі 29 грудня.
Згідно з грузинською конституцією, повноваження чинного президента припиняються після інавгурації нового глави держави. Однак Зурабішвілі заявила, що не має наміру складати свої повноваження. Вона вважає парламент нелегітимним, а обрання Кавелашвілі назвала "насмішкою над демократією".
29 грудня Кавелашвілі склав присягу президента. Зурабішвілі добровільно залишила президентський палац.
Раніше Європейська рада оголосила, що процес інтеграції Грузії фактично припинено через дії керівної партії "Грузинська мрія", зокрема, через ухвалення законів про "іноагентів" та обмежень прав ЛГБТ-спільноти. Крім цього ЄС не визнав результати парламентських виборів, що відбулися 26 жовтня.
