10 років тому вуличний фотограф Юрко Дячишин сфотографував львівського безхатька Славіка. Світлини він розмістив на своєму сайті. Після цього про безхатька, який випередив модні тренди, почали писати різні видання.
Вперше фотограф помітив Славіка у 2011 році. Його зацікавило, що чоловік часто змінює образи, деколи навіть двічі або тричі на день. Тоді до Юрка Дячишина прийшла ідея створити фотопроєкт.
"Я до нього підійшов познайомитись, тому що він не просто так одягався, це був своєрідний перформанс. Я сказав, що хочу його сфотографувати. Він дуже зрадів, був неймовірно щасливий і почалося таке спостереження", — каже Юрко Дячишин.
Впродовж двох років Юрко зробив понад 100 портретів. Часом Славік зникав і його не можна було знайти тривалий час. Найскладнішим у проєкті було те, що з ним неможливо було сконтактуватись і домовитись про зйомку.
"План був такий, що я спочатку відзніму колекцію його луків, а потім якусь його схованку, де він живе. Це ж мусить бути підвал або горище, де він створює образи. Часто він самостійно переробляв те, що знаходив на смітнику чи десь у соціальних служб", — каже фотограф.
Втім, безхатько боявся близько підпускати до себе чужинців.
"Він постійно говорив: "Чєловєк чєловєку волк". Тобто сьогодні ти мені друг, а завтра не друг. В нього мова незрозуміла була дуже", — каже Юрко Дячишин.
Пізніше була виставка портретів і публікації у журналах. Так Славік став героєм поп-культури. Стилістка Наталя Береза каже, що Славік випереджав моду, оскільки ще у 2013 одягався у "смарт кежуал", який у тренді у 2021.
"Коли аналізую ті його образи, то розумію, що якщо б у такі луки одягли модель і відправили на подіум, то все би виглядало у межах сучасних тенденцій. Ця така легка неохайність, розширені фасони, поєднання спортивного і класичного. Це все притаманне останнім колекціям Жакмю, Девіда Каталана, вони мають дуже схожі нотки", — каже Наталя Береза.
У планах автора проєкту зробити серію стрітарту, присвячену Славіку, у різних містах. Юрко Дячишин каже, що "Slavik`s fashion" — це не тільки про моду, це про силу волі людини.
"Треба було бути сильним, щоб хотілося робити те, що він робив. Змінювати цей одяг щодня. З якими труднощами треба було стикатися! Це такий приклад, що будь-хто з нас може будь-що, якщо навіть бездомному вдалося таке", — каже фотограф.
Зараз про долю безхатченка Славіка нічого не відомо. На початку 2013 року він зник з вулиць Львова.
"Славіка не було. Я наклеював на вулиці одну фотографію, вона вицвітала, я наклеював наступну. Це була така гра пам'яті: поки ми пам'ятаємо, поки я буду клеїти фото, його пам'ятають", — додає фотограф.
Читайте також: "Всі мої проєкти зняті в Україні": львівський фотограф потрапив у ролик міжнародної компанії
