У ніч на пʼятницю, 10 жовтня, Росія здійснила масовий обстріл української енергетичної інфраструктури, що призвело до багатогодинних відключень світла на сході та півдні України, а також у Києві.
“Росія відверто намагається знищити нашу цивільну інфраструктуру і саме зараз, перед зимою, – газову інфраструктуру, генерацію та передачу електрики”, — заявляв нещодавно президент Зеленський.
Після часткового зменшення обстрілів енергетики внаслідок “енергетичного перемирʼя” навесні цього року Росія поновила, а тепер і збільшила масштаби обстрілів енергетики та газової генерації. З другого боку, за три роки з часу першої подібної атаки українські енергомережі і сили оборони підготувались до подібних атак, як і швидкої ліквідації їхніх наслідків.
Суспільне зʼясовувало, в якому стані українські енергомережі перебувають напочатку холодного сезону та які потенційні загрози чекають на українців.
В якому стані енергетика зустрічає холоди
За різними даними, до повномасштабного вторгнення українська енергетична система мала потужність до 55 ГВт. Проте після окупації частини території, зокрема Запорізької АЕС, та початку масованих обстрілів ця цифра значно зменшилась. Міністерка енергетики Світлана Гринчук заявляла, що невдовзі мають бути готовими 17,6 ГВт потужності з необхідних для наступної зими 16-18 ГВт.
“Цього року вже введено 194 МВт [додаткових потужностей], а до кінця року планується ще понад 380 МВт. Прораховуються всі можливі сценарії, щоб максимально підготувати енергосистему до наступної зими”, — запевняла вона.
Протягом більшої частини цього року інтенсивність російських обстрілів енергетики була меншою, ніж у 2022-2024 роках. Це допомогло Україні краще підготуватись до зими, каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко: українські енергетики змогли відновити близько 6 ГВт потужностей.
“Ситуація щодо відновлення енергетичної та газової інфраструктури після ударів і обстрілів, можна сказати, задовільна. В цих у воєнних умовах, в яких ми живемо”, — сказав Суспільному Омельченко.
Свідченням задовільного стану енергосистеми стало те, що Україна почала стабільно продавати електрику за кордон. У вересні експорт став найбільшим за понад п'ять років і становив 635,1 тисячі МВт/год.
З чого зараз складається українська енергосистема
За даними аналітичного центру DiXi group, станом на 28 лютого 2025 року українська генерація складалась із потужностей атомних електростанцій (7,7 ГВт на всіх підконтрольних Україні 9 енергоблоках), теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей (4,5 ГВт), гідроелектростанцій та гідроакумуляційних електростанцій (3,9 ГВт) та відновлюваних джерел енергії (7 ГВт). Попри те, що в сумі ця генерація дає понад 23 ГВт, фактично взимку ГЕС та ГАЕС дають значно менше, адже наповнення річок водою незначне. А відновлювані джерела енергії взагалі майже не дають електрики, оскільки сонячний день взимку значно менший, а вітрових станцій в Україні зараз небагато.
Окрім цього, Україна має змогу імпортувати до 2,1 ГВт електрики. Проте ця можливість залежить від погоди в Європі, каже генеральна менеджерка з енергетичної безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко. Адже у випаду холодної зими, європейські країни не зможуть продавати велику кількість електрики, бо в них зросте власне споживання.
Експерти, з якими поспілкувалось Суспільне, зазначають і покращений захист енергообʼєктів, зокрема підстанцій Укренерго.
Також, за даними видання The Wall Street Journal, компанія ДТЕК встановила в Україні акумуляторні батареї загальною потужністю 0,2 ГВт. Їх особливість полягає в тому, що вони накопичують електрику, коли з постачанням немає перебоїв, а у випадку необхідності, можуть видавати її у мережу. Загалом, за словами авторів, такі батареї можуть забезпечити електрикою протягом двох годин 600 тисяч осель. Загалом Укренерго вже законтрактувало подібних швидких резервів потужністю 0,78 ГВт (до прикладу, Київ споживає близько 1 ГВт). Окрім акумуляторів, це можуть бути газотурбінні установки та інша невелика генерація. Усе це має допомогти збалансовувати українську енергосистему.
Наслідки російських обстрілів
Усі прогнози щодо стабільності української системи стосуються лише часу, коли армія РФ не атакує українську енергетику. Втім, завдяки підготовці та досвіду українських енергетиків, обстріл у ніч на 10 жовтня, хоч і ускладнив ситуацію, до катастрофічних наслідків не призвів.
"В листопаді 2022 року після атаки, якщо я не помиляюсь, 115 дронами й ракетами в нас був національний блекаут і вся країна була без світла в повному обсязі, — сказав в ефірі Суспільне.Студія директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. — [Цього разу] було 500 ракет і дронів. І, так, ми маємо відключення, так, маємо обмеження — але ситуація контрольована і йде відновлення. На мою думку, це дуже добре ілюструє факт того, що зараз енергосистема набагато краще готова до таких атак і ми набагато краще розуміємо, що і як робити".
За словами Харченка, важливі обʼєкти енергогенерації та дистрибуції вже мають і захисні споруди, і власні системи ППО. Коли росіяни скеровують на один обʼєкт десятки дронів і ракет — цей захист "пробивають". Втім, попри наявність пошкоджень енергосистеми, до скорочення споживання Укренерго наразі не закликає.
Інша загроза — зміна російської тактики ударів по енергообʼєктах у прифронтових областях. Вони активно обстрілюють, наприклад, невеликі підстанції на 110 кВ і 35 кВ. Від початку жовтня росіяни вже атакували такі обʼєкти на Чернігівщині, Харківщині, Сумщині. І попри те що ремонтувати такі підстанції, за словами Харченка, легше та дешевше за трансформатори Укренерго, які РФ почала атакувати у 2022 році, це все одно значні кошти, яких у регіональних обленерго може бракувати. Наслідок — мешканці територій на 100-150 кілометрів від фронту можуть залишатись від енергопостачання протягом тривалого часу.
Потенційні проблеми з теплом
Найбільше занепокоєння в енергетичних експертів, з якими поспілкувалось Суспільне, викликають потенційні проблеми з теплопостачанням. Зокрема, відомо про проблеми з опаленням у Кривому Розі. Минулої зими кілька сотень будинків у місті були без належного тепла. За словами віцепремʼєра та міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби, станом на вересень готовність Кривого Рогу до опалювального сезону становила близько 60%.
Зараз ця проблема актуальна для прифронтових регіонів та великих міст, які потерпають від обстрілів. Також проблеми з теплом можуть викликати складнощі з електропостачанням. “Якщо зникає опалення й люди починають обігріватися електрообігрівачами — це може перевантажувати мережу й викликати відключення. Тут під загрозою прифронтові регіони або великі міста — Київ, Запоріжжя, Дніпро”, — каже генеральна менеджерка з енергетичної безпеки і стійкості DiXi Group Олена Лапенко. Але загалом мережа котелень в Україні розгалужена, тому бити росіянам по сотнях приміщень по всій території країни буде складно, — додає Лапенко.
Опалювальне обладнання легше ремонтувати, ніж електромережі, однак теж потребує коштів і персоналу, стверджує Харченко. "Я знаю, що закуповують і модульні котельні, і люди намагаються якось іншим чином компенсувати можливі втрати теплової генерації, однак стовідсотково котелень чи теплових електроцентралей не заміниш", — каже він.
Чи можливо зробити енергосистему стабільнішою
Для мінімізації втрат в умовах російських атак потрібне роззосередження енергосистеми: замість кількох великих ТЕС у регіоні мають бути десятки дрібніших. Це дозволяє і краще балансувати зміни споживання, і збільшує кількість важливих для росіян цілей. За словами експерта ГО "Інститут енергетичних стратегій" Юрія Корольчука, після значного пошкодження росіянами кількох великих ТЕС торік — зокрема, Трипільської та Бурштинської — це стало ще логічнішим. Ці електростанції так повноцінно й не запрацювали, тож замість вкладатись у їхню відбудову, краще збудувати кілька менших станцій.
"Втім, розукрупнення — це процес не одного року. Всі ці газові генератори розв'яжуть питання умовного заводу чи мережі супермаркетів, але це не розв'язує проблеми держави й населення, — каже Корольчук. — Енергоблоки невеликої потужності — на 200, 300, 400 мегаватів — закрили б ці потреби, але для цього треба розробляти нове обладнання, а його просто немає".
Олександр Харченко погоджується: "Щоб реально децентралізувати енергосистему, нам потрібно щонайменше п'ять років. Енергетика не є галуззю, де можна за три місяці, за пів року і навіть за два роки зробити достатню кількість генерувальних потужностей, розсіяних по країні". Однак ця робота, за словами експерта, вже триває, і відчути це можна за темпами відновлення електроживлення по країні після масованого обстрілу.
Поки ж цього не сталося, Олена Лапенко радить громадянам і далі готуватись до можливих складнощів. “Краще готуватися до гіршого, а потім пройти більш-менш стабільно зиму, ніж казати, що все буде добре й у випадку критичної ситуації не бути до неї готовими,” — каже вона.
