Масниця не має чіткої дати святкування. Залежить вона від того, коли починається Великий піст. Цьогоріч в Україні відзначають Масницю, або ж Колодія, із 11 до 17 березня. Як з давніх часів святкували тиждень перед Великим постом на Полтавщині – читайте у матеріалі Суспільного.
До 17 століття до посту готувалися ще більше, ніж зараз − зо три тижні. Перший тиждень називався Всеїдним. Навіть у пісні дні, середу і п'ятницю, можна було споживати м'ясо. У Переступний або Рябий, тобто другий тиждень, також їли м'ясо, але не в пісні дні. А от на саму Масницю дозволялося споживати багато "масної їжі" − сир, масло, вареники, молочні продукти, а також рибу і яйця.
Тиждень перед початком Великого посту мав ще кілька назв − Колодій, Сиропуст, Сиропусний тиждень, Сирна неділя. Масляною це свято почали називати у 1960-х роках після довгої заборони.
До свята ретельно готувались: прибирали оселю, робили усю важку роботу, аби уникнути її на Масницю. Напередодні свята поминали рідних. Бо остання неділя перед Великим постом була прощеною.
Розповсюдженим обрядом, зокрема і на Полтавщині, був Колодій. У понеділок на Масляну зранку жінки збиралися в корчмі справляти колодки. Вони були символом продовження роду. На Полтавщині жінки, які приходили в шинок, приносили вже готовий, прибраний Колодій. Одна з них клала на стіл сповите полінце, а решта голосно викрикували: "Народився Колодій, народився". Взявшись за руки, тричі обходили довкола, роблячи ритмічні рухи, супроводжуючи їх вигуками та піснями:
А вже наше дитя народилось,
А вже дитя на світ божий та й з’явилось!
Колодка чи поліно залишалося у корчмі до суботи, бо "у понеділок вона народилася, у вівторок хрестилась, у середу похрестини, у четвер колодка помирає, в п’ятницю її хоронять, а в суботу оплакують".
Одним із традиційних обрядів української Масниці також було ряджання. На Полтавщині жінку наряджали, чіпляли довгу косу з конопляного прядива. З нею в хаті танцювали, співали обрядових пісень, а потім виганяли в сіни. Наступною до хати заводили жінку перевдягнуту на старенького дідуся.
Молода жінка символізувала Масницю, яку проводжали разом із зимою. А перевдягали у старенького дідуся, щоб піст був легким і дуже швидко минув.
Заміжні жінки також обходили ті родини, де були неодружені парубки і дівчата, і прив'язували їм колодку. У такий спосіб карали тих, хто не встиг одружитися. Дівочу колодку оздоблювали барвистими стрічками та паперовими квітками і прив'язували до лівої руки, а хлопцям до ноги. Парубки заздалегідь готувалися до Колодія, від якого можна відкупитися грішми або горілкою, а ще намистом, стрічками чи хустиною.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
