"Ми повинні нашим поколінням нести не попіл, а вогонь", – етнограф із Полтавщини Едуард Крутько

"Ми повинні нашим поколінням нести не попіл, а вогонь", – етнограф із Полтавщини Едуард Крутько

Ексклюзивно
"Ми повинні нашим поколінням нести не попіл, а вогонь", – етнограф із Полтавщини Едуард Крутько
. Фото для колажу: Instagram-bozhnyuk/palingenesy/starchak

Під час повномасштабної війни в Україні люди почали створювати одяг, взуття та аксесуари зі старовинних речей – рушників, сорочок та хусток. Таким чином вони намагаються дати виробам "нове життя". Проте такі дії навпаки шкодять, розповів Суспільному засновник етнографічного музею в селі Козубівка Хорольської громади Едуард Крутько. Чому старовинні предмети краще віддавати до музею читайте далі.

За його словами, після 24 лютого українці почали все частіше носити українські речі та символіки. Для цього, зокрема, вдаються до виготовлення нових виробів зі старовинних.

"За браком того, що в людей немає достатньо інформації та розуміння того, що є таке традиційна культура, вони через це починають на свій розсуд робити з речами все, що хочуть. Так, наприклад, люди, які не розуміються на старовинних рушниках, ріжуть їх та прикрашають якісь книги чи блокноти, роблячи з цього обкладинку. Хоча цей рушник був цінним. Майстри, які ріжуть автентичні українські речі, просто таким чином знищують нашу культуру"

За словами Едуарда Крутька, у таких випадках майстри вважають, що надають речам "нове життя".

"Річ має одне життя. Те, яке надали йому майстер чи майстриня. Все решта – це вже знищення, у якій форма воно б не відбувалося. Єдине, що можна робити з автентичними речами, це продовжувати їм життя. Наприклад, правильно попрати річ чи зробити ремонт. Ми повинні нашим поколінням нести не попіл, а вогонь"

"Ми повинні нашим поколінням нести не попіл, а вогонь", – етнограф із Полтавщини Едуард Крутько
Засновник етнографічного музею в селі Козубівка Хорольської громади Едуард Крутько. Фото: Суспільне Полтава

Аби зберегти стародавні речі, потрібно, за можливості, проконсультуватися з етнографами або віддати їх до музею.

"Нашу культуру руйнують кожну хвилину через те, що нині в нас війна. Помирають люди, які могли передати іншому поколінню знання про культури. Горять будинки, в яких зберігалися автентичні українські речі. Одяг та коштовні речі вивозять за територію України. Кожна річ важлива. Навіть, якщо рушник чи сорочка затерті, чи мають якісь дефекти, людям, які в цьому розуміються, буде цікавий крій цієї речі, навіть в яких місцях ця річ була зношена. Етнограф оцінює кольори, композицію виробу. Всі ці деталі дуже важливі"

Під час зберігання старовинних речей у будинку необхідно стежити, щоб тканини не зіпсували комахи та волога, каже Едуард Крутько.

"Якщо якийсь, наприклад, орнамент на рушнику є символом вашого роду, то можна показати майстрам візерунок і вони його вишиють на новій сорочці. Чи можливо ви цей візерунок перенесете на сумку, до прикладу. Таким чином ви і збережете в цілісності рушник, який є важливий, і матимете цей символ на будь-якій речі без шкоди для культури. Головне, щоб людина не вирізала цей малюнок і не приклеювала це до чогось"

Також після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні деякі люди почали носити старовинний одяг в повсякденному житті. За словами Едуарда Крутька, так робити не потрібно, адже річ швидше зіпсується.

"Які б речі не були красиві і гарно зроблені, і з хороших матеріалів, річ, якій 100 років, вона вже має свої нюанси. Вона не витримує носіння такого як зараз. Вона не витримує таких миючих засобів як зараз, та такого прання. Кожний раз, вдягаючи цю річ, людина зменшує їй вік"

Читайте також

На початок