Ситуація, в якій опинилися люди через пандемію, це затяжний стрес. А будь-який затяжний стрес призводить до того, що проблеми загострюються. Багато хто не здатний самостійно впоратися з тією нервовою напругою, в якій тривалий час перебуває. Тому потребує допомоги спеціалістів, які вміють впоратися з такою ситуацією, підказати, яким чином людина може нормалізувати свій психологічний стан. Про це в ефірі програми "Сьогодні. Головне" розповіли психологиня, начальниця КНП "Миколаївський обласний центр громадського здоров’я" Миколаївської обласної ради Оксана Баланська та практикуюча лікарка-психіатр, заступниця головного лікаря КНП "Миколаївський обласний центр психічного здоров’я" Миколаївської обласної ради Людмила Шеремет.
"На даний час великий об’єм інформації викликає стрес. Не тільки у наших пацієнтів, які колись звертались, але і у людей, які достатньо стресостійкі", – розповіла Людмила Шеремет.
Вплив тривалого стресу може призводити до страху, тривоги, порушення сну. Люди бояться того, що може статися. Більше того, постійно іде інформація скільки людей захворіло, скільки померло. Люди реагують на цю інформацію по-різному: на скільки психіка стійка, на скільки стійка людина до стресу. Тому погіршення карантинної ситуації може призвести і до погіршення психічного стану людей.
За словами Оксани Баланської, якщо у людини є відчуття, що від неї щось залежить, то вона буде поводити себе більш впевнено. В конкретній ситуації пандемії є багато речей, які залежать від кожного з нас. Та картина, яку ми спостерігаємо в громадському транспорті, в магазинах, коли люди не дотримуються соцдистанції, коли користуються багаторазово одноразовими засобами захисту, це та ситуація, коли людина саму себе наближає до захворювання. Проте вона може впливати на ситуацію. Існують всім відомі засоби захисту. І в той же час існує деструктивна поведінка, яка наближає людину до захворювання.
Читайте також: "Миколаївські патрульні перевірили міських перевізників на дотримання карантинних обмежень"
"Страх і фобія – це різні речі. Страх – це добре. Це продуктивна емоція, яка дозволяє, відчувши реальну загрозу, уникнути її. Фобія – це страх страху. Коли ми боїмося, але причини для страху немає. І коли людина відчуває фобічний неконструктивний страх, людина може поводити себе нерозумно. Вона почне здійснювати нелогічні вчинки, які тільки збільшать ризик його захворюваності, його близьких", – розповіла Оксана Баланська.
Важливо, щоб люди, у яких виникає фобічний страх, які не можуть впоратись зі своїм станом, своєчасно отримали кваліфіковану допомогу, щоб привести себе до ладу.
За словами Оксани Баланської, така допомога здійснюється професіоналами, які працюють на Першій екіпажній, 4. Щоб до них потрапити, не потрібно електронне направлення. В залежності від того, яка допомога потрібна людині, при звертанні до Центру психічного здоров’я, її направлять до психолога, психотерапевта, психіатра.
У країні розпочалася вакцинальна кампанія. У 2019 році Всесвітня організація охорони здоров’я віднесла страхи перед вакцинуванням і неготовність населення вакцинуватися до однієї з 10 проблем охорони здоров’я.
"І перший страх, з яким стикаємося, ризик заразитися після вакцинування. Є так звані "вакцинокеровані інфекції" – це хвороби, яких можна уникнути, провакцинувавшись від збудника. COVID відноситься до таких. Щодо вакцинації від коронавірусу, то в жодній з вакцин, які я знаю, не використовується живий вірус. Тобто цей страх не має ніяких підстав", – розповіла Оксана Баланська.
Якщо ви відчуваєте негативний вплив карантину, інформації, якщо розумієте, що виникають проблеми із здоров'ям, то не затягуючи зверніться до спеціалістів.
