Як побороти обіг нелегального пального. Коментар експерта

Як побороти обіг нелегального пального. Коментар експерта

Ексклюзивно
Як побороти обіг нелегального пального. Коментар експерта фото ілюстративне/УНІАН

Представники нафтової галузі, профільних асоціацій, органів місцевого самоврядування, ДФС, ДСНС, Нацполіції та інших уповноважених органів отримали від Кабінету міністрів доручення посилити боротьбу з нелегальним обігом пального. Для цього у кожній області активізують діяльність робочих груп, які перевірятимуть автозаправні станції. Експерт ринку нафтопродуктів і директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн в ефірі Українського радіо розповів, чи дозволить це розв'язати проблему незаконних АЗС та що треба зробити, аби остаточно побороти тіньовий обіг пального.

За словами експерта, основні збитки завдають не лише незаконні АЗС, а нелегальний обіг палива загалом.

“Основний збиток державі, конкуренції та ризики для споживачів становлять навіть не заправні станції, а нелегальний обіг пального як такий. Йдеться про пальне, за яке не сплачуються податки, і яке дуже часто не відповідає стандартам якості”, – розповів Сергій Куюн.

За його словами, отримати нелегальне пальне в Україні досить просто,

“В нас нафтовидобувна країна, в якій працює багато компаній, які видобувають нафту, нафтовий конденсат. Станом на минулий рік в Україні працювало близько 15 міні-МПЗ, невеликих заводиків, які переробляють цю сировину. Але на виході вони отримують не нафтопродукти, а розчинники, абсорбенти та інше. Насправді ж це – звичайне пальне, яке звідти одразу їде на заправну станцію і там реалізується”, – пояснив він.

За його словами, торішній сплеск розвитку лакофарбової промисловості також пов’язаний із виготовленням нелегального палива.

“Минулого року в нас відбувся вибуховий розвиток лакофарбової промисловості. Він пов’язаний з тим, що цілі залізничні склади розчинників поїхали до Росії та Білорусі для потреб їхніх лакофарбових промисловостей. Насправді ж це – октанопідвищуючі компоненти, які використовуються для виготовлення “лівого” бензину”, – заявив Куюн.

За його словами, в Україні існують цілі мережеві компанії, які виготовляють нелегальне пальне, що не відповідає стандартам.

“Ми проводимо вибірковий контроль якості і бачимо, що основні параметри просто зашкалюють. Більш обережні компанії свій продукт доробляють – присадками або зміщують із заводським пальним, коли на виході отримують щось більш-менш пристойне. Іноді бувають й дуже гарні зразки, які роблять на нафтобазі від початку і до кінця. Це дуже пристойної якості пальне”, – зазначив експерт.

Читайте також: Які продукти та послуги подорожчали в Україні на початку 2021. Дані Держстату

За його словами, часто продажем нелегального пального займаються дрібні мережі.

"Нелегальне пальне здебільшого не реалізується по закутках, хоча йдеться й не про найвідоміші мережі. Проте, до прикладу, якщо розрахувати рентабельність АЗС, вартість пального на заводі, його доставку, то минулого року половина ринку заправних станцій працювала собі у збиток. Я в це не вірю. Але це – ознака того, скільки нелегального пального на ринку”, – наголосив Куюн.

Як зауважив експерт, при цьому нелегальні заправні станції є лише каналом збуту такого пального.

“Проблема у самому пальному. Я вважаю, що варто зосередитись на джерелах його постачання, бо їх не так вже й багато. По-перше, ми бачимо, що октанопідвищуючі компоненти, які необхідні для “лівих” нафтопродуктів завжди йдуть за імпортом. Тому треба перекрити канали цих поставок. По-друге, міні-МПЗ – це не голка в копиці сіна, всі знають, де вони. Адже заводи – це купа транспорту, який туди везе сировину, а назад продукти, воно димить і видає запахи. З ними треба щось робити і на це має бути серйозна воля, тому що з цього “годуються”, як правило, місцеві силовики. По-третє, є податкова адміністрація: вони бачать скільки хто сплачує податків. І на сьогодні дуже дивна ситуація, коли одні мережі сплачують одні податки з літра, а інші – в десять разів менше. Тут й має виникати питання, чому настільки занижений норматив податків. Це все можна зробити швидко”, – переконаний Сергій Куюн.

За його словами, чинне нормативне регулювання цієї проблеми не працює через об’єктивні фактори, викликані карантином.

"Наприклад, є постанова Уряду, яка обмежує можливості податківців робити перевірки деяких операцій. Бізнес цим користується, тому треба повернути податківцям можливість ці перевірки проводити, наприклад, щодо підакцизних товарів”, – підсумував експерт.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди