"Якщо держави ЄС будуть закуповувати озброєння в Україні, то зможуть придбати вдвічі більше сучасної зброї, аніж якби за стільки ж грошей вони закуповували її в своїх країнах. Українці виробляють дуже хорошу зброю за нижчою ціною", — каже Андрюс Кубілюс, європейський комісар з питань оборони і космосу.
В інтерв'ю Суспільному Кубілюс розповів про участь України в європейській програмі оборонних кредитів SAFE, роботу над оборонною ініціативою "Східний щит" та протидію загрозам із боку РФ.
Минулого тижня російські дрони порушили повітряний простір Польщі. Згодом Росія також порушила повітряний простір Румунії. У своїх соціальних мережах ви писали, що Європейському Союзу терміново потрібна “Стіна дронів”. Чи триває вже робота над цим проєктом?
Інцидент із російськими дронами є досить чітким сигналом. Я інтерпретую його дуже просто: Путін перевіряє нашу оборонну готовність, які засоби ми маємо для боротьби з атаками дронів. Як показала ситуація, НАТО відреагувало дуже добре. Але також виявилося, що ми не маємо тих можливостей, які є в Україні. Зокрема, для того щоб боротися з дронами, не використовуючи ракети, які коштують мільйон євро.
Ось чому це знову зміцнило переконання, що нам треба побудувати те, що ми називаємо "Східним щитом". Є різні назви, але суть та ж. І одним із найважливіших компонентів цього щита, безперечно, є те, що ми називаємо "Стіною дронів".
Тут нам треба чимало перейняти з українського досвіду. Зараз ми працюємо над чіткішою концепцією того, що треба зробити і з чого почати.
Ще одна глобальна програма, над якою працює ЄС, — це програма переозброєння SAFE (Фінансовий інструмент ЄС, за яким країни-члени отримуватимуть інвестиції на оборонні закупівлі — ред). Можете розказати детальніше, як вона функціонує та чого вже вдалося досягти з моменту запуску?
Підхід полягає в тому, що треба розвивати наші оборонні можливості. Безпекові позики (в межах програми SAFE — ред.) зараз дійсно вступають у фінальну стадію реалізації. Минулого тижня ми оголосили цифри: скільки держави-члени отримають позик. Ми задоволені, що всі 150 мільярдів євро кредитів були схвалені 19 державами-членами — і не тільки з прикордонних регіонів, а й з Італії, Франції та інших країн, розташованих на півдні континенту. І зараз 13 із цих країн також повідомили, що вони використовуватимуть ці позики для підтримки України.
Точніші цифри ми дізнаємось до кінця листопада, і я сподіваюся, що це буде дуже важливою новою ініціативою щодо підтримки України.
Чи відомо вже, у яких саме проєктах Україна братиме участь?
Україна зможе брати участь у спільних закупівлях зброї разом із державами-членами, які братимуть позики. Також закуповувати зброю можна буде в українських підприємств. Ми намагаємося інформувати держави-члени: якщо вони купуватимуть в Україні, то за ту ж суму зможуть придбати удвічі більше дуже сучасної зброї, ніж якщо вони будуть закуповувати у своїх країнах. Також частину цієї зброї використовуватиме українська армія.
Ми знаємо, що українці просять те, що їм потрібно: дрони, ракети, артилерійські боєприпаси. СьогодніІнтервʼю записувалось зранку 15 вересня. ми також поговоримо з [українським] міністром оборони, з міністром фінансів, зокрема про те,, як зараз реально співпрацювати з державами-членами ЄС. До кінця листопада ці країни мають представити конкретні плани інвестицій — і ми маємо працювати з ними, щоб скоординувати потреби України.
Ви також нещодавно писали, що через війну Росії проти України у ЄС почастішали випадки глушіння та підробки супутникових сигналів (GNSS). Що робить ЄС, аби протистояти цьому?
Очевидно, що з початку війни випадки глушіння та спотворення сигналів стали дуже поширеними. Є дані, які показують, що зараз близько 40% авіарейсів на території Європи зазнають глушіння чи спотворення сигналів. У моїй країні, Литві, тільки протягом серпня наші органи влади зареєстрували близько тисячі випадків, коли літаки зазнавали перешкод. Коли ми подорожували з головою Єврокомісії [Урсулою фон дер Ляєн], наш літак став мішенню для перешкод.
Ось така нова реальність, і нам потрібно дуже інтенсивно працювати, щоб зменшити ймовірність таких загроз. І ми працюємо. Наприклад, дуже скоро буде доступна так звана публічна регульована послуга Galileo. Це означає, що зашифровані сигнали від Galileo будуть доступні для урядових користувачів.
Крім того, ми розробляємо додаткову систему супутників для Galileo — так звані супутники низької орбіти, LEO-PNT, які дозволять Galileo стати набагато стійкішою до будь-яких потенційних перешкод.
Президент США Дональд Трамп напередодні знову сказав, що очікує, що Європа припинить купувати нафту і газ у Росії. Яка думка європейців з цього приводу? Чи готовий ЄС це зробити?
Так, це наша позиція. Більшість країн уже не купують російський газ і нафту. Звісно, є Угорщина і Словаччина, які досі це роблять. Вони заявили, що не мають альтернативи, але те саме вони говорили п'ять років тому — особливо, коли почалася повномасштабна війна. Було цілком очевидно, що є можливість побудувати альтернативний трубопровід, але вони нічого не зробили.
Тому я можу погодитися з вимогою президента Трампа. Втім, адміністрація США також обіцяла, що запровадить дуже суворі санкції проти Росії, Китаю та інших великих країн, які купують російський газ і нафту. Було б добре, щоб це таки було реалізовано без висування все нових і нових умов.
