Після завершення Першої світової війни Німеччині, яка визнала свою поразку, знадобилося майже 90 років, аби виплатити репарації на 269 мільярдів золотих марокДо Першої світової війни золота марка була прив'язана до вартості металу. Конкретно ця сума – еквівалент приблизно 100 тисяч тонн золота.. За цей час нацистська Німеччина уже встигла розпочати нову війну, зазнати поразки в ній, і отримати потребу компенсувати нові збитки.
"Виплати репарацій Німеччиною за Першу та Другу світові війни можна назвати класичними формами цього. Вона була визнана стороною, що програла, й підписала капітуляцію. І виплачувала присуджене — або грошима після Першої світової, або товарами, виробництвом чи технологіями після Другої", — пояснювала заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра.
Проєктувати цей досвід на російсько-українську війну не дуже доцільно, адже вона ще триває, а в міжнародному праві немає чіткої інструкції, як, скільки й кому має платити держава-агресорка. Утім, у листопаді 2022 року Генеральна асамблея ООН ухвалила проєкт резолюції№ES-11/L.6, яка запустила створення міжнародного механізму компенсації Україні за збитки через агресію РФ.
У 2023-му було створено його перший етап — Реєстр збитків. А 9 вересня, як повідомила Мудра, розпочався фінальний раунд переговорівВ обговоренні беруть участь 56 країн, а також представники ЄС та Ради Європи. про те, як механізм компенсації працюватиме.
З весни 2024-го кожен українець, який вважає, що Росія має сплатити йому компенсацію за завдану під час війни шкоду, може подати туди заяву через портал "Дія". У цьому матеріалі ми відповідаємо на головні запитання щодо роботи Реєстру й пояснюємо, чому важливо до нього звертатися (так, навіть якщо Росія ніколи нічого нам не відшкодує).
Що таке реєстр збитків?
Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), зʼявився у 2023 році під егідою Ради Європи. Він має затверджений Статут, який, зокрема, визначає його мандат, функції та структуру управління. Наразі роботу Реєстру підтримують 45 країн і перелік зростає: останньою до учасників у серпні долучилась Австралія. Головна мета цієї структури — фіксувати збитки, завдані діями Росії в контексті повномасштабної війни. По суті, наразі це лише система обліку заяв, які подають потерпілі.
На сайті Реєстру наголошують: він не є судом, трибуналом, компенсаційною комісією чи фондом. Його адміністрація не розглядатиме отримані заяви, не оцінюватиме збитки й не призначатиме виплат. А просто передасть отримані заяви й докази компенсаційній комісії, яку ще належить створити. Комісія їх перевірить, класифікує й ухвалюватиме рішення щодо сум компенсацій у кожному конкретному випадку.
Як дізнатися, чи претендую я на якусь компенсацію від РФ?
Якщо ви постраждали від війни Росії проти України й можете чітко визначити завдану вам шкоду, варто подавати заяву. Вона має стосуватися збитків, втрат або шкоди, заподіяних фізичним чи юридичним особам і навіть державі Україна. Компенсації підлягають збитки, які відповідають трьом умовам:
— якщо їх було завдано після 24 лютого 2022 року;
— описане сталося в межах міжнародно визнаних кордонів України,
— причина збитків — протиправні дії РФ проти України.
Реєстр ділиться на категорії, за якими можна подавати заяву. До кінця року маютьВідповідно до заяв Офісу президента. відкрити всі заплановані 45 категорій Реєстру — як для приватних осіб, так і для бізнесу. Нині ж відкрито 11 категорій і лише для приватних осіб. Вони наступні:
— вимушене внутрішнє переміщення;
— смерть близького члена сім’ї;
— зникнення безвісти близького члена сім’ї;
— серйозні тілесні ушкодження;
— сексуальне насильство;
— катування або нелюдські види поводження чи покарання (чи такі, що принижують гідність);
— позбавлення свободи;
— примусова праця або служба;
— пошкодження або знищення житлового нерухомого майна;
— пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна;
— втрата контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях чи доступу до нього.
Українці вже подали майже 54 тисячі заяв про відшкодування, розповів Суспільному виконавчий директор реєстру Маркіян Ключковський. За його словами, щодня через "Дію" Реєстр отримує в середньому 220 заяв і останнім часом активність зросла. Найбільше заяв залишають у категорії "пошкодження або знищення житлового нерухомого майна".
"Також велика категорія "вимушене внутрішнє переміщення", ще [чимало заявок надходить] від тих, хто втратив рідних через загибель або зникнення безвісти. І доволі популярною є категорія щодо втрати доступу до майна на окупованій території. Ми чітко бачимо тенденцію, що людям простіше формулювати свої заяви, коли йдеться про майно, ніж про якісь особисті досвіди, зокрема, важкі", — зауважує Ключковський.
Хочу подати заяву до Реєстру. Як це зробити?
Наразі єдиний спосіб подачі заяви — через сервіс “Дія”. Для цього в його мобільному застосунку варто перейти в розділ "Послуги" й натиснути на кнопку "Відшкодування збитків". У вебверсії "Дії" шукайте кнопку "Репарації: міжнародний Реєстр збитків" у "Каталозі послуг". Далі система запропонує авторизуватися, обрати категорію заяви, заповнити всі дані про завдану вам шкоду й долучити всі доречні документи. Важливо: подавати заяву ви можете не за однією, а за всіма релевантними для вас категоріями.
Також у Реєстрі радять подавати якнайповнішу інформацію про подію, що з вами сталася й додавати всі наявні документи, якщо вони є.
"Забагато інформації не буває. Ми маємо інструменти для того, щоб її всю обробити. Навіть коли є документи, важливо не полінуватися своїми словами в "Дії" у відповідних полях максимально детально описати, що з вами сталося. Бо доволі регулярно до нас потрапляють заяви, які в принципі виглядають повноцінними, добре зібраними, але опис у них у два речення: наприклад, "Я потрапив під обстріл". А от подробиць, де й коли цей обстріл стався, які його наслідки і яких збитків він завдав, немає", — пояснює Ключковський.
Водночас він додає: в адміністрації Реєстру демократичний підхід до розгляду доказів, які людина надає в заяві, адже бувають випадки, коли, крім опису події "своїми словами", додати більше нічого. Такі заяви теж приймуть і розглянуть.
Я вже подав заяву в "єВідновлення", вона потрапить до Реєстру?
Якщо внаслідок бойових дій у вас постраждало нерухоме майно — ймовірно, ви вже подавали заяву на відшкодування за програмою "єВідновлення" в тій же "Дії" або через Центри надання адміністративних послуг. Але це — державна програма, що надає фінансову допомогу громадянам України, чиє житло було пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій після 24 лютого 2022 року. А Реєстр — міжнародна платформа, й подавати заяву туди треба окремо.
Станіслава Артьомова — голова громадської організації Art of Aid, яка працює для підтримки внутрішньо переміщених осіб і наразі базується в місті Дніпро. У розмові з Суспільним вона розповідає: три місяці тому їхня організація почала надавати юридичні консультації для тих, хто хоче подати заяву до Реєстру збитків. Cпершу люди, які зверталися до організації, або не знали про існування Реєстру, або не розуміли, чим він відрізняється від "єВідновлення".
"Наприклад, коли через "єВідновлення" фіксується пошкоджена нерухомість, яка залишилась на окупованих територіях, люди мають відмовитись від ньогоНорма про відчуження майна на користь держави або територіальної громади прописана в Законі України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок таких дій, терористичних актів, диверсій".. І у випадку деокупації, вони вже не зможуть туди повернутись, оскільки отримають за це майно кошти. І дуже багато бенефіціарів одразу ж про це питають: мовляв, тут нам теж треба буде відмовлятися? Ми пояснюємо: ні, тут ні від чого відмовлятися не потрібно", — розʼяснює Артьомова.
Що робити, якщо я не маю "Дії"?
Команда Реєстру працює над тим, щоб заяву можна було подати й через ЦНАП. "Зараз ми консультуємо співробітників ЦНАПів щодо подробиць роботи Реєстру. І в майбутньому можливість подавати заяви через ці центри обов'язково буде", — каже Ключковський.
А поки що, крім попросити про допомогу з "Дією" родичів або друзів, можна звернутися до системи Безоплатної правової допомоги, якою опікується Міністерство юстиції. Звʼязатися з фахівцями можна через сайт або зателефонувавши на гарячу лінію за номером 0-800-213-103.
Якщо я постраждав/-ла від війни до 2022-го, я теж отримаю кошти?
Відповідно до мандату Реєстру, він може працювати лише із заявами про збитки, завдані з 24 лютого 2022 року. Якщо ви опишете в заяві подію, що сталася до цієї дати — найімовірніше, її буде відхилено.
Ганна Рассамахіна, керівниця департаменту "Війна та правосуддя" Медійної ініціативи за права людини, зазначає, що початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну обрали за точку відліку як своєрідний "міждержавний компроміс". "Є великий запит і з боку українського суспільства, і частини міжнародної спільноти, що це неправильно, — визнає вона. — Адже це все — один конфлікт, який просто видозмінився з 24 лютого". За словами правозахисниці, нездоланної юридичної перепони для того, щоб у майбутньому внести до категорій збитків шкоду, завдану до початку повномасштабної війни, немає.
"Що можна практично порадити людині, яка зазнала шкоди до 24 лютого 2022-го? Якщо, наприклад, порушення почалося до повномасштабного вторгнення, але тривало й після його початку — наприклад, військового взяли в полон в 2019 році [й станом на 24 лютого 2022-го він перебував у ньому] — точно варто подавати заяву. Вона відповідатиме критеріям Реєстру", — пояснює Рассамахіна.
На яку суму компенсацій я можу претендувати і коли отримаю гроші?
Якщо коротко, конкретні суми наразі невідомі — як і те, коли ці гроші реально отримати. Поки що створено лише першу частину компенсаційного механізму — Реєстр. Оцінюванням заяв і визначенням конкретних сум компенсацій займатимуться далі. Ганна Рассамахіна пояснює: швидше за все, у майбутньому для оцінювання збитків не будуть прискіпливо розглядати кожну заяву індивідуально, а використають алгоритми й узагальнення. "Буде поділ за категоріями, за ступенем завданої шкоди. Відповідно визначатимуться якісь фіксовані суми", — каже правозахисниця.
Виробити принципи й підходи до відшкодувань має компенсаційна комісія, яку планують запустити до кінця цього року. Але дедлайну для подачі заяв це не стосується. Доки війна триває, шкода продовжує завдаватись — і повідомляти про неї можна в будь-який час.
“В категоріях про майнові втрати одне з полів у формі заяви — розмір компенсації, про яку просить заявник. У нематеріальних заявах ми про це навіть не запитуємо, бо вважаємо, що це некоректно питати: як людина оцінює вартість життя свого родича? А от у майнових заявах це є. Це не означає, що таку заяву повністю задовольнять. Але навіть із середньостатистичних даних, які ми зараз бачимо, розмір компенсації, про який клопочуть заявники, значно перевищує середній розмір компенсації, який люди отримують за програмою "єВідновлення", — пояснює Ключковський.
А звідки мені виплатять ці гроші?
Наповнення фонду, з якого будуть виплачувати компенсації — чи не найскладніше питання в усій цій історії. Керівництво реєстру має стійку загальну позицію й поки що мало конкретних відповідей. "Поки що консенсус у всіх понад 50 держав, які беруть участь у процесі, дуже простий і твердий. Джерело компенсації – це Російська Федерація. Саме РФ повинна відшкодувати шкоду, завдану своєю війною", — каже виконавчий директор реєстру.
Одне з наразі теоретично доступних джерел наповнення фонду — заморожені російські активи. Однак навіть якщо передати їх усі на сплату компенсацій потерпілим (хоча для цього спершу треба створити належний юридичний механізм), цього, очевидно, буде замало.
За різними підрахунками, у західних юрисдикціях наразі заморожено близько 300 мільярдів доларів російських державних активів. А за оцінками Офісу президента, станом на березень цього року сума втрат, яку спричинила РФ за час повномасштабної війни, перевищує 589 мільярдів доларів. За увесь час військової агресії РФ, тобто з 2014-го, завдані Україні загальні збитки можуть сягати одного трильйона доларів.
Як ми можемо бути впевнені, що Росія заплатить нам компенсації?
Коротка відповідь: цього ніхто не гарантує. Але подавати заяви все одно потрібно. Маркіян Ключковський називає для цього низку причин.
По-перше, без заяв не буде компенсацій. Щоб розуміти, яку суму Україна може очікувати від Росії за завдані у війні збитки, їх усі треба зафіксувати
По-друге, Реєстр є своєрідним архівом війни. У ньому зафіксовано не просто статистичні дані, а історії людей, які постраждали внаслідок дій Росії.
По-третє, подана заява хай і не гарантує отримання коштів, але її неподання гарантує, що людина на ці кошти претендувати не зможе.
"Уявімо, що правова рамка для виплати компенсацій вже розроблена — хай це станеться на горизонті року-двох. Але уявімо, що на той момент у реєстрі буде 100 чи 200 тисяч заяв. Для компенсаційної комісії це пару місяців роботи. І тут постає питання: шкода точно була завдана — але де постраждалі, юридичні й фізичні особи, які про цю шкоду заявляють? Ось у цьому я вбачаю найбільшу небезпеку: на момент, коли реальна виплата компенсацій стане можливою, постраждалих виявиться мало, — ділиться Ганна Рассамахіна. — Хоча з початком виплат, коли постраждалі побачать, що механізм відшкодування працює — цілком імовірно, що кількість заяв одразу збільшиться в рази".
"Ми робимо наголос на тому, що люди через подання заяв допомагають собі й іншим — але також допомагають і Україні. Тому що в якийсь момент цих заяв стане настільки багато, що їх неможливо буде ігнорувати. І буде очевидною необхідність вирішити це питання — компенсувати людям втрати, щоб відбудувати Україну, щоб люди після закінчення війни могли жити й працювати продуктивно, розвивати свої життя, свої сім'ї і свою державу", — підсумовує Ключковський.
