У Раді Європи завершили роботу над проєктом конвенції щодо компенсаційного механізму збитків, завданих війною Росії проти України, для України.
Про це повідомив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе у соцмережі X.
"Ми завершили роботу над проєктом Конвенції Ради Європи про міжнародну комісію з розгляду претензій для України. Вона закладає основу для міжнародного механізму компенсації", – написав Ален Берсе.
Генсек Ради Європи назвав проєкт конвенції "важливим кроком уперед до миру, побудованого на праві, а не на силі".
Раніше стало відомо, що 9 вересня у Гаазі розпочався фінальний раунд переговорів про запуск компенсаційного механізму для України, через який здійснюватимуть виплати за збитки, завдані агресією Росії.
У переговорах беруть участь представники 56 країн, а також Європейського Союзу та Ради Європи.
Що відомо про реєстр збитків
8 листопада 2023 року Верховна рада проголосувала за законопроєкт про Реєстр збитків, завданих Росією. Документ спрямований на захист прав та інтересів України та її громадян, зокрема, надає можливість подавати відомості щодо збитків, завданих через війну РФ, та сприяє утворенню компенсаційних механізмів.
22 березня 2024 року у Києві відкрили офіс Реєстру збитків, завданих Росією. В установі працюватимуть приблизно 10 людей: юристи й комунікаційники. І за кілька тижнів вони почнуть приймати заявки на отримання компенсації від людей. Як сказав виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України Маркіян Ключковський, співробітники офісу почнуть із заяв першої категорії: збитки за знищене житло.
2 квітня у реєстр запрацював у "Дії". Через застосунок українці можуть подати заяви про знищену або пошкоджену нерухомість: приватний будинок, квартиру, дачний чи садовий будинок або інше житлове приміщення. Для подання заяви треба бути власником майна та мати Акт про обстеження від місцевої влади, це важливо.
Загалом Реєстр збитків міститиме заяви щодо понад 40 категорій. Зокрема, щодо загибелі людей, катування, сексуального насильства, тілесних ушкоджень, примусового переміщення та переселення, втрати майна й доходу, пошкодження критичної інфраструктури та інших державних об'єктів, а також збитків, завданих історико-культурній спадщині й довкіллю.
У Реєстрі доступні 11 категорій, за якими українці можуть подавати заяви. Наразі вже подано майже 54 тисячі заяв, найпопулярнішою залишається перша відкрита категорія — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна.
