Уряд готує проєкт "безбар’єрного простору". Що він передбачає

Уряд готує проєкт "безбар’єрного простору". Що він передбачає

Уряд готує проєкт "безбар’єрного простору". Що він передбачає УНІАН

Уряд працює над створенням Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору, яка покликаний полегшити умови життя для українців, зокрема осіб з інвалідністю, літніх людей, молоді, жінок, а також батьків малолітніх дітей та дітей з інвалідністю.

Як розповів радник прем'єр-міністра та координатор робочої групи Кабміну з розроблення стратегії Кирило Криволап, уряд вже отримав понад 600 пропозицій щодо реалізації цього проєкту, до роботи над ними долучилися близько 230 експертів, повідомляє кореспондентка Суспільного Юлія Конішевська. Також уряд вже провів 15 публічних стратегічних сесій та 30 додаткових інтерв'ю з експертами, які представляють усі напрямки стратегії.

"До 15 лютого ми сформували ці експертні підгрупи. Станом на 4 березня було підготовано пропозиції до проєкту стратегії. Після цього обговорення буде сформовано вже офіційний проєкт стратегії, який буде розміщено у публічному доступі. Планується до 30 березня провести вже 3 засідання міжвідомчої робочої групи для розгляду вже остаточного документа. Сподіваємося, що до 11 квітня цю стратегію вдасться прийняти", – розповів Криволап.

Віцепрем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров розповів, що стратегія є частиною місії з побудови комфортної з точки зору використання сервісів держави.

"Стратегія цифрової безбар'єрності – це частина того, що ми робимо. В цьому році у нас є фінансування і можливості для того, щоб оцифрувати найпопулярніші послуги у нашій країні. Цифрова держава — це про рівність", – зазначив посадовець.

За словами Федорова, також уряд сприяє розширенню української інтернет-мережі.

"Що стосується інтернету – у нас вперше в історії України з'явився бюджет для того, щоб ми могли підключити в цьому році мінімум 6,5 тисяч об'єктів соціальної інфраструктури. А коли ми проводимо до лікарні в маленькому селищі фіксований інтернет, ми підключаємо в один момент усе селище до фіксованого інтернету", – зауважив він.

За словами міністра, це також дозволяє знизити вартість комунікаційних послуг та розширити їхню мережу. Окрім того, Федоров розповів про запуск освітніх серіалів, які мають допомогти українцям опанувати цифрові навички.

"Ми з командою цієї ініціативи запустили серіали, які допомагають розв'язувати проблемні питання, освітні серіали, які навчають цифрових навичок. Також, ми запустили “Бізнес без бар'єрів” на базі нашого проєкту “Дія. Бізнес”, де можна отримати всю необхідну інформацію для людей з інвалідністю — як почати власну справу, якими сервісами можна користуватися", – зазначив він.

Що передбачає стратегія

Зокрема, структура нової стратегії передбачає 3 рівні реалізації:

  • Визначення базових умов доступності;
  • Аналіз галузевої безбар'єрності;
  • Супровід реалізації стратегії.

На першому рівні розглядатиметься базова доступність для всіх громадян — фізична, інформаційна, цифрова та суспільна. За словами Криволапа, йдеться про доступність громадських та житлових будівель, інфраструктури, громадського транспорту, ЗМІ, сайтів та додатків.

Другий рівень стосується питань безбар'єрності у ключових сферах життя: освіта, економічна діяльність, охорона здоров'я та соціальний захист.

Третій рівень включає такі організаційні моменти імплементації стратегії, як інформаційно-просвітницькі кампанії, збір найкращих практик, аналіз індикаторів та моніторинг виконання стратегії, а також процес розробки галузевих планів і дій для імплементації стратегії.

Розробка Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору відбувається в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської та на виконання Указу президента Володимира Зеленського. Координує роботу над Стратегією міжвідомча робоча група Кабінету міністрів міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова.

Що кажуть експерти

За словами голови правозахисної спілки людей з інвалідністю Олександра Вознюка, нині основними проблемами є відсутність придатної інфраструктури.

"Більшість будівель і споруд, які сьогодні будуються, зводяться з певними порушеннями. Транспорт є недоступним для людей з інвалідністю, для людей літнього віку, а також для батьків з дитячими візочками", – зазначив він.

Голова громадської організації “Боротьба за права” Юлія Сачук вважає, що для розв'язання цих проблем необхідно провести аудит наявного транспорту.

"Ми вважаємо, що в межах стратегії потрібно передбачити проведення аудиту існуючого стану транспорту для того, щоб ми могли запровадити і розробити дієві рішення. Ми пропонуємо запровадити жорсткіші міри відповідальності, насамперед розглянути можливість при видачі ліцензування певних видів діяльності передбачати обов'язковою умовою доступність. Також дуже важливо налагодити механізм реакції, бо до сьогодні на боці боротьби за доступність в основному були громадські активісти, люди з інвалідністю і всі, хто з цим стикається. Ми дуже вітаємо зусилля, що до нас доєдналася держава, і щиро віримо, що разом нам це все вдасться", – підкреслила вона.

За словами правозахисниці, також в Україні варто удосконалити сертифікацію фахівців, які працюють в галузі доступності, розробити методологічні основи та запровадити навчальні курси відповідно до міжнародних стандартів.

Що відомо

  • Наприкінці минулого року президент Володимир Зеленський підписав указ "Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні", яким передбачено розробку Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору для людей з інвалідністю.
  • Кабінет міністрів дозволив людям, які пересуваються на кріслах-колясках рухатися тротуарами, пішохідними чи велосипедними шляхами зі швидкістю пішохода.
  • Експерт заявив, що під час карантину діти з вадами слуху не мають можливості навчатися, оскільки немає відеоуроків із жестовою мовою.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди