У Верховній раді готують до другого читання законопроєкт 12439 — про гарантії для бізнесу під час слідчих дій. У ньому є положення про обмеження роботи слідства у корупційних справах.
Про це йдеться у картці законопроєкту 12439 на сайті Верховної ради.
Законопроєкт має запровадити нові норми для ведення слідства щодо справ про корупцію та нібито захистити бізнеси від окремих випадків слідчих дій. Зміни. які депутати можуть запровадити після прийняття законопроєкту, наступні:
- пропозиція визнавати дії законними за будь-якими роз’ясненнями регуляторів, а не за рішенням суду. Рішення суду можуть замінити тлумаченням від чиновників;
- пропозиція не дозволяти невідкладні обшуки у справах про пропозицію, обіцянку чи надання хабаря й зловживання впливом без ухвали слідчого судді.
У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі вважають, що запропоновані зміни не відповідають Конституції та принципу рівності перед законом та ставлять під загрозу поточні розслідування та скеровані до суду справи.
"Йдеться не про захист бізнесу від можливих зловживань з боку чиновників чи правоохоронців. Запропоновані нововведення унеможливлюють притягнення до відповідальності тих, хто зловживає владою", — повідомили у САП.
САП закликають нардепів не голосувати за законопроєкт 12439 у другому читанні.
Одним з авторів законопроєкту є нардеп від фракції "Слуга Народу" Максим Бужанський. Він також був одним зі співавторів закону 12414, а саме положень про ліквідацію незалежності антикорупційних органів.
ОНОВЛЕНО 22:10
Народний депутат Максим Бужанський у коментарі Суспільному пояснив, навіщо комітет з правоохоронної діяльності вніс зміни до законопроєкту 12439 щодо ведення слідчих дій.
Щодо пропозиції визнавати законними дії та пояснення від будь-яких регуляторів та правоохоронних органів, Бужанський заявив, що це убезпечить бізнес від виконання рекомендацій податкової та митників, які потім ведуть до колізій та "проблем" з правоохоронними органами.
"Цією правкою пропонується захистити бізнес від відповідних посягань правоохоронців, коли виконавча влада видала відповідні роз’яснення, а бізнес їх виконав", — повідомив нардеп.
Другу пропозицію щодо невідкладних обшуків без рішення суду Максим Бужанський пояснює тим, що правоохоронці можуть проводити обшуки "навіть коли підстав не має" і використовувати обшуки "для тиску і зловживань".
"Що пропонується – з понад 100 статей, які дають повноваження правоохоронцям проводити невідкладні обшуки залишаються тільки ті, які дійсно потребують невідкладності (умисне вбивство, тероризм, контрабанда зброї тощо). При всіх інших питаннях обшуків – через рішення суду. Цю процедуру ніхто не змінював – є потреба в проведенні обшуку йдіть в суд, а не маски-шоу, а потім суд", — сказав Максим Бужанський.
Також нардеп додає, що законопроєкт 12439 має намір захистити власників бізнесів від окремих дій правоохоронців.
"Власника майна зобов’язані повідомити про засідання суду після обшуку, він має право бути присутнім, залучати свідків, подавати докази та оскаржити рішення. Це робить процедуру прозорою і зменшує можливості для зловживань", — вважає Бужанський.
Максим Бужанський повідомив, що представники українських бізнесів підтримали редакцію законопроєкту, яку нардепи внесли на розгляд до другого читання у Верховній раді.
Що відомо про закон №12414
Вдень 22 липня український парламент підтримав законопроєкт №12414, окремі пункти якого ліквідовують незалежність НАБУ та САП. Спікер Верховної ради Руслан Стефанчук підписав його та направив на затвердження президенту Володимиру Зеленському.
Серед іншого документ передбачав що:
- генеральний прокурор отримує доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору;
- має право давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ і в разі їхнього невиконання змінювати підслідність, передаючи справу іншим органам;
- може закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
- сам вирішує спори про підслідність;
- самостійно підписує підозри високопосадовцям;
- очільник САП втрачає право входити до групи прокурорів — це вирішує тільки генпрокурор.
Згідно з карткою законопроєкту, яка опублікована на сайті парламенту, Зеленський підписав його.
Під час звернення він заявив, що антикорупційна інфраструктура працюватиме, тільки без "російських впливів", які треба "очистити".
"Звісно, що НАБУ і САП будуть працювати. І важливо, що генеральний прокурор налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалася невідворотність покарання для тих, хто йде проти закону", — сказав глава держави.
Після цього у низці міст України люди почали виходити на протести з вимогою повернути незалежність антикорупційним органам.
На цьому тлі Зеленський запропонував власний законопроєкт №13533, який повертає повноваження НАБУ та САП повною мірою. У ньому зазначається, що генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки прокурорам САП. В антикорупційних відомствах підтримали ініціативу глави держави.
У Євросоюзі також привітали цю законодавчу ініціативу та заявили, що це "довгоочікуваний крок у напрямку відновлення незалежності антикорупційних органів. Там вважають, що український парламент має якнайшвидше ухвалити законопроєкт і утриматися від реалізації суперечливих положень.
Вже 31 липня Рада проголосувала за законодавчу ініціативу глави держави, повернувши незалежність антикорупційним відомствам.
