Як діє сенсорна кнопка для голосування у Раді. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ

Як діє сенсорна кнопка для голосування у Раді. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ

Як діє сенсорна кнопка для голосування у Раді. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ Facebook Галини Васильченко

2 березня у Верховній раді уперше запрацювала нова система голосування за допомогою сенсорної кнопки. Мета нововведення — викорінити неперсональне голосування.

Сенсорна кнопка унеможливлює одночасне натискання більше ніж з одного робочого місця. Як пояснюють депутати, для голосування тепер необхідно одразу використовувати дві руки: нардеп має використати іменну картку та натиснути знизу "за/проти/утримався".

"Логіка полягає в тому, що ми повинні голосувати двома руками, одною рукою ти тримаєш цю сенсорну кнопку, а іншою кнопкою ти визначаєшся - за, проти, утримався. Якщо у депутата є третя рука, то він може скористатися, нога може, можливі інші варіанти. Але ми не повинні перебільшувати винахідливість наших народних обранців які від цього моменту не будуть кнопкодавити взагалі", — заявив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу").

2 березня депутати протестували кнопку уперше - на засіданні зареєструвалися 275 народних обранців. Після чого, нардепи почали активно постити фото і відео сенсорної кнопки у соцмережах.

На думку багатьох нардепів тільки ця технологія може насправді викорінити "кнопкодавство".

"Викорінити кнопкодавство можливо лише технічними засобами. Неможливо обманути СК. Секрет успіху полягає в тому, що можна лише двома пальцями тримати дві кнопки до кінця голосування", — заявив депутат від "Голосу" Андрій Осадчук.

Депутатка від "Голосу" Галина Васильченко зазначила, що на впровадження "сенсорної" системи в Раді знадобилося 12 років.

Раніше спікер парламенту Дмитро Разумков зазначив, що попри початок роботи сенсорної кнопки, вона не зможе зняти питання про загальну модернізацію системи Рада, яка працює з 2008 року і "своє відпрацювання вона вже відробила".

Що відомо

  • Голова Ради Дмитро Разумков заявив, що Комітет з питань регламенту до 15 січня 2021 року має внести зміни щодо посилення відповідальності за неперсональне голосування після заяв нардепів про те, що депутати від ОПЗЖ "кнопкодавили" під час призначення Сергія Шкарлета міністром освіти та науки.
  • 18 січня Офіс генерального прокурора порушив кримінальну справу про неперсональне голосування у Верховній раді під час призначення Сергія Шкарлета міністром освіти та науки.
  • Верховна рада планує встановити у сесійній залі додаткові камери, заборонити "кнопкодавам" відвідувати пленарні засідання й опрацювати механізм голосування лише зі свого місця у рамках боротьби з неперсональним голосуванням.
  • Офіс генпрокурора 12 лютого повідомив про підозру у кнопкодавстві народному депутату від групи "Довіра" Владіславу Поляку.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди