Експерт пояснив, що змінить для українців закон про дистанційну роботу

Експерт пояснив, що змінить для українців закон про дистанційну роботу

Ексклюзивно
Експерт пояснив, що змінить для українців закон про дистанційну роботу pexels.com

Директор Громадської організації "Трудові ініціативи" Георгій Сандул в ефірі Українського радіо пояснив, як зміниться взаємодія роботодавців і працівників після ухвалення закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи" та як документ вплине на подальший розвиток трудових відносин.

Як відрізняється дистанційна робота від надомної

Загалом це доволі штучний поділ, тобто у законі його можна було б врегулювати одним терміном. Термін “надомна робота” траплявся ще в нормативних актах Радянського Союзу, тому, напевно, вирішили його залишити. Дистанційна робота — це та, скажімо, яка виконується в одній точці. Наприклад, людина її може робити і вдома, і сидячи у кафе, за межами основного об’єкту, де і відбувається певне виробництво. Надомна робота — це та ж дистанційна, але локалізована певною зоною, у більшості випадків там, де й проживає. Надомна виконується вдома, дистанційна — будь-де за межами підприємства.

Що цей законопроєкт змінює для тих, хто працює дистанційно або вдома

Насправді питання врегулювання дистанційної роботи — це одне з ключових питань, що постало під час коронакризи. Адже Україна підійшла до локдауну у минулому березні з повною невизначеністю як врегулювати дистанційну роботу. Кілька законів ухвалили у березні, але це зробили поспіхом, вони були доволі “сирими”. Для кадровиків стало великою головною біллю оформлення переходу особи на дистанційну роботу.

Тепер, по-перше, буде можливість врегулювання трудового договору на рівні виконання дистанційної роботи, щоб у людини було підтвердження цього. Бо, наприклад, у період локдауну ми бачили ситуації, коли роботодавець казав людині, що вона переходить на дистанційну роботу, але врешті звільняв за прогул, бо документально це не було врегульовано. Цей закон, незважаючи на певні огріхи, має убезпечити і роботодавця, і працівника, а також забезпечити нормальне функціонування дистанційної роботи. Але президент його лише підписав, тому далі ми будемо дивитися, як працює закон, щоб у подальшому внести додаткові правки, які у подальшому покращать цей процес. Зараз це на рівні експерименту.

Що таке "нульові договори" та чи з'являться вони в Україні

Дійсно 25 лютого у парламенті було зареєстровано законопроєкт, що розроблявся Міністерством економіки, щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості. Ним впроваджується поняття, яке на Заході знають як “Zero-hour contract” (прим. ред.- нульовий контракт - це договір з нефіксованим часом), тобто роботодавець не забезпечує стабільну зайнятість, а підключає працівника у разі необхідності. Тексту законопроєкту ще немає на сайті Верховної ради, але з відкритих джерел вже можна дізнатися про нього.

За цим документом роботодавець забезпечує працівника роботою лише 32 години на тиждень, а далі як піде. Оплата відбувається фактично за відпрацьований час. Дуже багато дискусій щодо цих “нульових договорів” точиться на Заході. Наприклад, у Новій Зеландії у 2016 році їх взагалі заборонили на законодавчому рівні, бо вони не забезпечують стабільну зайнятість. Також проти них виступають у Великій Британії, де майже 4% активного населення за ним і працює. Це має негативний вплив на робітника, адже не забезпечується стабільність трудових відносин. Втім працю фрілансерів потрібно врегульовувати, бо вони працюють або неофіційно, або за цивільно-правовими договорами і не мають тих гарантій, які мають працівники за трудовими договорами.

Мені здається, що тут Кабінет міністрів ставить віз попереду коня, бо тим самим Кабміном кілька тижнів тому було зареєстровано проєкт №5054 про визначення ознак трудових відносин. Спочатку треба ухвалити ці ознаки трудових відносин, а потім уже говорити про різновиди трудових договорів. Якщо вже є така широка критика договорів з нефіксованим часом, то не треба винаходити велосипед, адже у нас є поняття “неповний робочий день”. Найбільша небезпека щодо цих “нульових контрактів” — це те, що зі сфери, як Кабмін це назвав, нестандартних форм зайнятості воно може перетекти в доволі стандартні форми зайнятості. Тобто у подальшому їх зможуть поширювати на юристів, шахтарів, металургів. Людині будуть забезпечувати лише оплату за 32 години роботи на тиждень, тобто працівник буде отримувати менше мінімальної заробітної плати.

Чи правда, що все більше українців готові працювати дистанційно

Варто сказати, що коронакриза стала каталізатором того, що люди зрозуміли важливість трудових прав. Дуже багато фрілансерів, які працювали без укладення формального трудового договору, на собі відчули, що таке не мати страховки, після того як компанії позакривались у період локдауна. Все більше осіб воліють легалізуватися, бути працевлаштованим офіційно. Крім того, це несе позитив не лише для конкретного працівника, а й для публічних фінансів. Люди традиційної зайнятості сплачують податки на доходи, єдиний соціальний внесок, який потім йде на пенсії. Люди, які працюють фрілансерами, це податкове навантаження мінімізують. Можна ж вийти на якийсь спільний знаменник, щоб усім було добре, але це питання на стику трудового права і податкової політики. Тренди до легалізації неформальних працівників, яких за певними даними у нас майже 30%, які взагалі жодних соцгарантій не мають, у нас є. Це взагалі доволі тривалий процес, але тенденції є. Ми будемо сподіватися, що все вийде в цивілізоване легальне русло.

У більшості випадків це вигідно всім. Роботодавець може заощадити на офісних приміщеннях, електроенергії, тощо. Для працівника перевага у тому, що не треба в нинішніх умовах користуватися громадським транспортом. Виникає питання, хто буде оплачувати електроенергію працівнику, який працює з дому, але відповіді на такі питання ми знайдемо у процесі. Крім того, це має позитивний вплив і на падіння захворюваності на COVID-19. Та навіть для екології дистанційна робота краща, адже так зменшується кількість вуглецевих викидів.

Є, звичайно, сектори, які неможливо перевести на дистанційку. Але ми бачили позитивну практику на локальному рівні роботодавець з профспілкою прописує у колективному договорі певні специфічні умови дистанційної роботи.

Що відомо

  • 24 лютого Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, який врегульовує роботу фрилансерів та інших робітників у разі, коли неможливо заздалегідь визначити види, обсяги та періоди виконання тієї чи іншої роботи. Після цього документ має розглянути Верховна рада.
  • Верховна рада у другому читанні та в цілому ухвалила законопроєкт, який удосконалює правове регулювання дистанційної роботи. Рішення підтримали 322 народних депутати.
  • 3 листопада Верховна рада підтримала за основу законопроєкт, який має врегулювати дистанційну роботу. Відповідний законопроєкт №4051 підтримали 311.
  • Міністерство освіти та науки оновило правила дистанційного навчання. Відомство наголосило, що дистанційна форма залишається виключно добровільною і вимагає подання відповідної заяви від батьків.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди