Верховна рада у другому читанні та в цілому ухвалила законопроєкт, який удосконалює правове регулювання дистанційної роботи. Рішення підтримали 322 народних депутатів.
Що передбачає законопроєкт
Законопроєкт передбачає внесення до Кодексу законів про працю двох окремих видів роботи – дистанційної та надомної, що мають різне законодавче визначення. Так, зміни до Кодексу законів про працю та закону "Про охорону праці" означають поєднання дистанційної роботи з роботою у звичайному режимі при узгодженні графіку між роботодавцем і працівником.
При укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець повинен ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, а також надати працівникові рекомендації щодо роботи з обладнанням та засобами, які йому надали для виконання певного обсягу робіт. Ознайомлення може відбуватися в електронному форматі. У трудовому договорі можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.
За письмовим погодженням між працівником та роботодавцем може встановлюватися гнучкий режим робочого часу. Передбачається, що працівник самостійно буде регулювати час початку, закінчення роботи та тривалості робочого часу упродовж робочого дня, на визначений строк або безстроково, під час прийняття на роботу або пізніше. Також роботодавець може перевести компанію чи підприємство на гнучкий режим, але має повідомити про це співробітникам не пізніше ніж за два місяці.
Читайте також: Як зробити дистанційне навчання ефективнішим. Три поради від експертки
Якщо працівник використовує свої інструменти, то має право на компенсацію.
Окрім цього законом встановлено заборону на укладення трудового договору про дистанційну роботу з небезпечними та шкідливими виробничими факторами. Також гнучкий режим робочого часу, не застосовується на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи.
Вагітні жінки чи працівниці, які доглядають за дитиною, або мають дитину до трьох років, можуть виконувати свою роботу на умовах надомної чи дистанційної роботи, якщо це сумісно, а роботодавець має для цього ресурси та засоби.
Працівник може вимагати від роботодавця переведення на дистанційну роботу строком до двох місяців, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. Однак роботодавець може відмовити, якщо це не можливо через специфіку роботи працівника.
Також у трудовому договорі про дистанційну або надомну роботу встановлюється період вільного часу для відпочинку працівника.
Що відомо
- 3 листопада Верховна рада підтримала за основу законопроєкт, який має врегулювати дистанційну роботу. Відповідний законопроєкт №4051 підтримали 311.
- Міністерство освіти та науки оновило правила дистанційного навчання. Відомство наголосило, що дистанційна форма залишається виключно добровільною і вимагає подання відповідної заяви від батьків.
