"Адвокатські каруселі". Прокурор у справах Майдану розповів, чому затягуються розслідування

"Адвокатські каруселі". Прокурор у справах Майдану розповів, чому затягуються розслідування

Ексклюзивно
"Адвокатські каруселі". Прокурор у справах Майдану розповів, чому затягуються розслідування Суспільне

Керівник департаменту з розслідування справ Майдану Офісу генерального прокурора Олексій Донський в ексклюзивному інтерв'ю Суспільному розповів про те, як просувається розслідування злочинів під час Революції Гідності та коли чекати вироків.

Чого досягла прокуратура протягом семи років розслідувань у справах Майдану?

На сьогодні прокурори профільного департаменту підтримують обвинувачення у 96 кримінальних провадженнях стосовно 196 осіб. Взагалі за весь період прокурорами офісу скеровано до суду 119 обвинувальних актів стосовно 216 обвинувачених. Сюди входять і працівники правоохоронних органів, які застосовували насильство проти протестувальників, вчиняли вбивства, замахи на вбивства. Також в цю категорію входять судді, прокурори, слідчі, які незаконно притягали до кримінальної відповідальності учасників масових акцій протестів. Так само ми говоримо і про цивільних осіб, так званих "тітушок". У нас є епізоди, які розглядаються в судах, де керівники підрозділів МВС взаємодіяли з "тітушками" при викраденні протестувальників.

"Адвокатські каруселі". Прокурор у справах Майдану розповів чому затягуються розслідуванняУНІАН

Прокурор Донський: балістичні експертизи у справах проводяться роками

Щодо високопосадовців, які втекли за межі України після подій Майдану, відносно них здійснено повідомлення про підозру. Крім того, ми використовуємо процедури пов'язані з так званою "заочкою" (заочне засудження – ред.) отримуємо в судах дозвіл на спеціальне досудове розслідування.

Які головні проблеми можна виділити за час розслідування?

У нас переважно встановлені особи, які вчиняли злочини під час Майдану. Їх притягнуто до кримінальної відповідальності. Це стосується подій 30 листопада — побиття студентів, 1 грудня, січневих подій і найбільш трагічних 18-20 лютого 2014 року. Але водночас цифри по судових рішеннях зовсім не радують. Лише 22 вироки вступили в законну силу. Ці цифри є просто неспівмірними. І відповідно у суспільства виникають питання, чому не розслідуванні вбивства? Вони розслідуванні, але вироків немає.

Читайте також: “Якби не обмін, крапку поставили б пів року тому”. Які перспективи у справі про розстріли на Майдані

З чим пов'язане таке затягування судових вироків?

Є провадження стосовно злочинів, вчинених 20 лютого. Там об'єктивні причини: значна кількість потерпілих — 133 особи (48 убивств на 85 замахів на убивство), велика кількість обвинувачених, кілька сотень свідків (в тому числі й ті, що перебувають за кордоном), колосальні обсяги відео- та фотоматеріалів, які потрібно дослідити. Крім того, балістичні експертизи, які також проводяться роками. Ця справа рухалася зразково, і, якби не обмін у 2019-му, коли ми віддали "беркутівців", то, можливо, вже був би й вирок.

Але в нас є протилежні приклади, де одноепізодний злочин, небагато свідків, але справа досі тягнеться. Перша причина — недоліки у кримінально-процесуальному законодавстві, які заохочують процесуальні "диверсії" з боку сторони захисту.

Уявимо провадження, де, для прикладу, 10 адвокатів обвинувачених. Влаштовуються так звані адвокатські каруселі: сьогодні один не прийшов, на наступне засідання інший — засідання переносяться. Плюс суд ще призначає засідання не раз на тиждень, а раз на місяць у кращому випадку, і завжди або в адвоката знаходяться поважні причини неявки, або ж обвинувачений захворіє. В підсумку навіть підготовча стадія може тривати роками.

Загалом за часів Революції Гідності постраждало понад дві з половиною тисячі людей. Понад дві тисячі визнано потерпілими у кримінальних провадженнях.

Друга проблема — це надмірне навантаження суддів. В нас були засідання, які зривалися по п'ять-шість разів через цю проблему. Суддя, наприклад, зайнятий в інших справах. Тепер уявіть, що сюди ще додаються провокації адвокатів. Прокуратура зверталася до Вищої ради правосуддя. Як на це реагує рада? А ніяк, з 42 скарг, які ми подали, лише по одній були прийняті заходи реагування. В інших скаргах ми натикаємося на бетонний мур. Або ж вони їх не розглядають, потім суддя іде у відставку, і вони нам пишуть, що підстав для розгляду немає. Все це і призводить до того, що справи розглядаються роками.

Можете навести приклад, коли справи затягують спеціально?

Справа щодо видачі 20-го лютого — за кілька годин після завершення розстрілів – "тітушкам" зброї зі складів МВС. Керівні особи видали їм 156 автоматів Калашникова, більше 40 тисяч боєприпасів. Де ця зброя — невідомо до сьогодні, ми лише маємо припущення. Чому я кажу про важливість цієї справи? Бо, на нашу думку, саме ця справа дає розуміння, для чого здійснювалися вбивства 20 лютого. Що мало відбутися надалі. Тобто зброя видавалася з певною метою, але в силу певних обставин усе зірвалося.

Керівні особи МВС видали "тітушкам" 156 автоматів КалашниковаОфіс генпрокурора

Керівні особи МВС видали "тітушкам" 156 автоматів Калашникова

22 лютого у Харкові планували провести певне захоплення влади, а потім реалізовувати інші сценарії: це і окупація Криму, потім Донбас. У нас є багато причин вважати, що всі ці події планували розпочати саме у Харкові 22 лютого. Для того, щоб усі ці обставини підтвердити, нам потрібно кінцеве рішення у справі про видачу зброї "тітушкам".

Хоча б для того, аби діячі не могли маніпулювати висловлюваннями про те, хто саме планував переворот в Україні. Ця справа була передана до суду ще у 2016 році. Упродовж п'яти років вона досі перебуває на стадії підготовчого кримінального провадження. Тут є всі можливі форми зловживань та затягувань стороною захисту. Починаючи з того, що особи, які отримали цю зброю, вийшли з-під варти й немає жодного запобіжного заходу.

Скільки реальних термінів позбавлення волі є на сьогодні?

З 22 вироків, які вступили в законну силу, винесено лише 5 термінів позбавлення волі, і з них на сьогодні 3 особи відбувають покарання, 2 вже на волі. Наприклад, перший, що відбув, його засудили у 2015-му за викрадення та співучасть у катуванні. Це події січня 2014-го року. Він був засуджений до чотирьох з половиною років. Друга особа була засуджена до трьох з половиною, проте він активно співпрацював зі слідством, викривав інших співучасників. Завдяки цій людині ми змогли довести вину верхівки цієї злочинної організації.

На сьогодні є ще кілька осіб, які тримаються під вартою, де ще триває судовий розгляд. Це зокрема стосується і подій щодо нападу на журналіста В’ячеслава Веремія в ніч з 18 на 19 лютого. Або, наприклад, викрадення Вербицького та Луценка та вбивства Вербицького. У цій справі три особи під вартою, доки триває судовий процес.

"Адвокатські каруселі". Прокурор у справах Майдану розповів чому затягуються розслідуванняFacebook

Юрій Вербицький кандидат фізико-математичних наук, герой Майдану. Був викрадений разом з Ігорем Луценком невідомими 21 січня 2014 року і вбитий після катувань

А що стосовно силовиків, проти яких також здійснювали злочини? Як рухається слідство у таких провадженнях?

Там також є люди, яким повідомлено про підозру — це три особи. Ще кілька осіб оголошено в розшук. Там є об'єктивні труднощі, пов'язані з ідентифікацією осіб, які вчинили злочин. Якщо, наприклад, у справі по 20 лютого простіше було зробити, бо був ідентифікований підрозділ, який вбивав. А от щодо тих людей, які вбивали правоохоронців, складніше, бо там потрібно більше і часу, і процесуальних заходів, аби цих осіб встановити.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди