У середу 2 липня президент Польщі Анджей Дуда підписав закон, який встановлює 11 липня днем пам’яті "жертв геноциду вчиненого ОУНОрганізація українських націоналістів — громадсько-політичний рух, що ставить собі за мету встановлення української соборної самостійної держави, її збереження та розвиток. та УПАУкраїнська повстанська армія – військово-політична формація Українського визвольного руху, стратегічною метою якого було відновлення української державності." в роки Другої світової війни.
Відповідний указ оприлюднений на офіційному сайт президента Польщі.
Зазначається, що на початку червня 2025 року закон ухвалив Сейм Польщі.
Як пише польське видання RFM24, у законі нагадується, що "у 1939-1946 роках українські націоналісти з ОУН, УПА та інших українських націоналістичних формувань, що діють на землях Східних Країв у Другій Республіці ПольщаЗемлі Східних Країв у Другій Республіці Польща - це термін, що використовувався для позначення територій на сході Польщі, які в основному населяли українці, білоруси та литовці, а також поляки. (Волинське, Тернопільське, Станіславівське, Львівське, Поліське воєводства) та нинішнє Люблінське та Підкарпатське воєводства, вчинили злочин геноцид на польському населенні".
"Вони вбили понад сто тисяч поляків, в основному жителів села, знищили їхнє майно і привели сотні тисяч поляків до вигнання зі Східних Країв Другої Речі Посполитої. Апогей цього злочину припадає на липень 1943 р., а символічною датою гекатомби поляків з рук українських націоналістів є день 11 липня 1943 р., так звана "кривава неділя", коли поляків вбили приблизно в ста населених пунктах" — зазначається в законі.
Нагадаємо, раніше Міністерство закордонних справ України заявляло, що рішення польського Сейму щодо встановлення 11 липня Днем пам’яті жертв так званого "геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки" йде всупереч із "духом добросусідських відносин" між Києвом і Варшавою.
У відомстві вважають, що такі односторонні кроки не сприяють "досягненню взаєморозуміння й примирення", над якими тривалий час працюють обидві країни, зокрема у форматі Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу.
Що відомо про Волинську трагедію
Як пише Український інститут національної пам'яті (УІНП), соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.
Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.
Що стало причиною заборони на ексгумацію для Польщі
Як пише Lb.ua, 26 квітня 2017 року польські націоналісти з погодженням місцевої влади та присутністю старости села Грушовичі в Підкарпатському воєводстві Польщі осквернили монумент повстанцям УПА. Вони нанесли символіку нацистських "СС" (дві блискавки) і поставили знак дорівнює слову УПА. Пізніше монумент знесли польські націоналісти. Пам'ятник спорудила в 1994 році українська меншина Польщі. Ці дії санкціонувала місцева влада, назвавши монумент "незаконно встановленим".
Після цього українська влада заборонила полякам проводити ексгумацію, однак у 2019 році дозволила її за умови, що ексгумацію проводитимуть українські фахівці з польськими колегами, після "виконання необхідних формальностей".
У квітні 2025 року розпочалась ексгумація останків польських жертв Волинської трагедії, які поховані у колишньому селі Пужники на Тернопільщині.
