У МЗС України відреагували на рішення польського Сейму щодо встановлення 11 липня Днем пам’яті жертв так званого "геноциду, вчиненого ОУНОрганізація українських націоналістів — громадсько-політичний рух, що ставить собі за мету встановлення української соборної самостійної держави, її збереження та розвиток. і УПАУкраїнська повстанська армія – це на східних територіях Другої Польської Республіки", та розцінили його як таке, що йде всупереч із "духом добросусідських відносин" між Києвом і Варшавою.
Про це йдеться у заяві українського зовнішньополітичного відомства.
Там вважають, що такі односторонні кроки не сприяють "досягненню взаєморозуміння й примирення", над якими тривалий час працюють обидві країни, зокрема у форматі Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу.
У МЗС наголосили, що офіційний Київ "послідовно виступає за наукове та неупереджене вивчення складних сторінок нашої спільної історії."
"Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємоповагу та спільну роботу істориків, а не через односторонні політичні оцінки. Ми закликаємо польську сторону утриматися від кроків, які можуть призвести до посилення напруженості у двосторонніх відносинах та підірвати досягнення, досягнуті завдяки конструктивному діалогу та співпраці між Україною та Польщею", — йдеться у заяві.
У зовнішньополітичному відомстві також зазначили, що, попри "упередженість і політичний контекст ухвали Сейму Польщі", там продовжують йти шляхом проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України та Польщі відповідно.
Ще раз нагадуємо, що поляки не повинні шукати ворогів серед українців, а українці не повинні шукати ворогів серед поляків. У нас є спільний ворог – Росія. Заради спільної сили, свободи та безпеки наших двох дружніх країн ми повинні разом вирішувати проблемні питання, а не загострювати їх", — додали у МЗС.
Напередодні польський Сейм ухвалив закон, яким 11 липня оголошено Національним днем пам’яті поляків, "жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої" у 1939-1946 роках.
Серед іншого у заяві Сейму зазначили, що у 1939-1946 роках українські націоналісти "скоїли злочин геноциду проти польського населення" та "вбили понад сто тисяч поляків і змусили сотні тисяч втекти".
Там стверджують, що пік цього "злочину" припадає на липень 1943 року, а символічна дата гекатомбиЖертвоприношення. поляків від рук українських націоналістів — 11 липня 1943 року, коли "поляків убивали в приблизно сотні містечок".
Що відомо про Волинську трагедію
Як пише Український інститут національної пам'яті (УІНП), соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.
Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.
Що стало причиною заборони на ексгумацію для Польщі
Як пише Lb.ua, 26 квітня 2017 року польські націоналісти з погодженням місцевої влади та присутністю старости села Грушовичі в Підкарпатському воєводстві Польщі осквернили монумент повстанцям УПА. Вони нанесли символіку нацистських "СС" (дві блискавки) і поставили знак дорівнює слову УПА. Пізніше монумент знесли польські націоналісти. Пам'ятник спорудила в 1994 році українська меншина Польщі. Ці дії санкціонувала місцева влада, назвавши монумент "незаконно встановленим".
Після цього українська влада заборонила полякам проводити ексгумацію, однак у 2019 році дозволила її за умови, що ексгумацію проводитимуть українські фахівці з польськими колегами, після "виконання необхідних формальностей".
У квітні 2025 року розпочалась ексгумація останків польських жертв Волинської трагедії, які поховані у колишньому селі Пужники на Тернопільщині.
