Американська розвідка виявила, що у червні іранські військові завантажували морські міни на судна в Перській затоці. Це посилило занепокоєння США з приводу намірів Ірану заблокувати Ормузьку протоку після ударів Ізраїлю по об'єктах країни.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела.
Джерела заявили виданню, що уряд США не виключає можливості того, що завантаження мін було "хитрощами". Іранці могли підготувати міни, щоб переконати Вашингтон у намірах Тегерану закрити протоку, проте не плануючи цього робити.
"Завдяки блискучому виконанню президентом операції “Опівночний молот“, успішній кампанії проти хуситів та кампанії максимального тиску, Ормузька протока залишається відкритою, свободу судноплавства відновлено, а Іран значно ослаблений", — прокоментував посадовець Білого дому підготовку Ірану.
Чиновники не розкрили, як Сполучені Штати визначили, що міни були встановлені на іранських суднах, проте така розвідувальна інформація може збиратися за допомогою супутникових знімків, джерел інформації або комбінації обох методів, пише видання.
Агентство не визначило точний час, коли під час повітряної війни між Ізраїлем та Іраном були завантажені міни. Також невідомо, чи були міни з того часу розвантажені.
За інформацією Reuters, станом на 2019 рік, Іран мав понад 5000 морських мін, які можна було швидко розгорнути за допомогою невеликих швидкісних катерів, за оцінками Розвідувального управління оборони США на той час.
Ормузька протока — єдиний морський шлях, що з'єднує Перську затоку з відкритим океаном. Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати, Кувейт та Ірак експортують більшу частину своєї нафти через протоку, переважно до Азії.
Іран також експортує більшу частину своєї нафти через протоку, що теоретично обмежує прагнення Тегерана до її блокування. Зокрема Катар, один з найбільших у світі експортерів скрапленого природного газу, відправляє майже весь свій зріджений природний газ через протоку.
22 червня після атаки США на ядерні об'єкти Ірану Меджліс (парламент Ірану) схвалив рішення про закриття Ормузької протоки, яка є особливо важливою для експорту нафти. Депутати досягли консенсусу щодо закриття протоки, хоча остаточне рішення залишається за Вищою радою національної безпеки Ірану.
Атака Ізраїлю на Іран
У ніч на 13 червня Армія оборони Ізраїлю розпочала повітряну операцію проти ядерної програми Ірану. Ізраїльські ВПС завдали ударів по десятках цілей на території Ірану, включно з об'єктами, що мають відношення до збагачення урану та іншими військовими об’єктами.
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу заявив, що метою операції є "завдати удару по ядерній інфраструктурі Ірану, його заводах з виробництва балістичних ракет та військових потужностях". Він наголосив, що операція триватиме стільки, скільки буде потрібно, аж до повного виконання завдання.
Унаслідок атаки загинули командувач Корпусу вартових Ісламської революції Хосейн Саламі та начальник Генштабу Збройних сил Ірану Мохаммад Багері, повідомило Іранське державне інформагентство.
Також 13 червня Іран запустив у бік території Ізраїлю понад 100 безпілотників у відповідь на ізраїльські удари по десятках цілей. Крім того, після ізраїльської атаки низка країн закрили свій повітряний простір.
На екстреному засіданні Ради Безпеки ООН 13 червня Іран офіційно звинуватив Сполучені Штати в причетності до ударів Ізраїлю по іранській території. Вашингтон відкинув ці обвинувачення та закликав Тегеран сісти за стіл переговорів щодо ядерної програми.
Удар США по ядерних об'єктах в Ірані
Проти ночі 22 червня американська авіація атакувала три ядерні об'єкти в Ірані — у Фордо, Натанзі та Ісфахані. Президент США Дональд Трамп заявив, що головною метою проведеної операції було нібито усунення ядерної загрози з боку Ірану. За його словами, атаковані ядерні об’єкти "були повністю знищені". Американський лідер попередив: якщо Тегеран не піде на мир — майбутні удари будуть "набагато масштабнішими".
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу подякував Трампу за ці удари.
Водночас заступник політичного директора іранського державного телебачення Хасан Абедіні повідомив, що Іран заздалегідь евакуював усі три ядерні об'єкти, які були атаковані США.
19 червня у Білому домі повідомляли, що Трамп ухвалить рішення щодо ударів США по Ірану протягом двох наступних тижнів — залежно від переговорів з Іраном щодо його ядерної програми, які можуть відбутися чи не відбутися найближчим часом.
Об'єкти у Фордо, Натанзі та Ісфахані були серед цілей, які раніше атакував Ізраїль від початку ударів по Ірану 13 червня 2025 року.
Атака Ірану на по американських військових базах на Близькому Сході
23 червня Іран запустив понад 10 ракет по американських військових базах на Близькому Сході у відповідь на удар США по його ядерних об'єктах цими вихідними. За словами ізраїльського чиновника, щонайменше 10 ракет було випущено в бік Катару та щонайменше одна ракета – в бік Іраку.
Міністр оборони Катару заявив, що ППО перехопила ракети, спрямовані на авіабазу Аль- Удейд, найбільший військовий об'єкт США на Близькому Сході, розташований через Перську затоку від Ірану.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп відреагував на запуск ракет по американській базі у Катар назвавши його "дуже слабкою реакцією", яку США "очікували" та "ефективно відбили". За його словами, ніхто з американців не постраждав.
